Чи буде життя після 21-го грудня?
У прагненні догодити своїм читачам і після 21-го грудня, коли увесь світ готується до свого кінця, ми, як до істини в останній інстанції (а до кого ж іще?), звернулись до протоієрея Світловодського кафедрального собору Покрови Пресвятої Богородиці отця Віталія з одним єдиним запитанням: чи буде життя після 21 грудня?— Мабуть, немає такої людини, — відповів отець, — яка не чула про страшні і невідворотні прогнози щодо цього числа, чи інших подібних днів і років минулого, теперішнього та майбутнього. Навіть, сильні духом люди, чим більше наближається ця дата, тим більше починають думати, що все може статися і починають готуватися… Але, готуватися до чого і як, на мою, думку є головними питаннями.
^ Реклама ^— Та, які ж тут питання? Кінець світу…
— Так-то воно так. Тому розібрати всі прогнози і застереження не вистачить і кількох аркушів паперу. Тому пропоную розібратися з основним питанням про цей день: кінець Світу асоціюється із таким собі спалахом, який призведе до розладу всіх систем, які забезпечують людям комфортне існування. Наприклад, раптово вимкнеться світло…
— … Свічки запалять і всю ніч будуть поїдати у їхньому мерехтливому полум’ї припасену на "чорний день" сіль разом із сухарями.
— Проте, попри жарти, ця тема дуже серйозна. Адже ми проводимо своє життя, немов кожен наступний день обов’язково настане, розплановуючи своє життя на роки вперед. І не випадково на цьому "розпланованому" тлі, як наслідок, виникають застереження та прогнози — мовляв, досить. Визначально у цих "прогнозах" закладено застереження про те, що цей останній день вже на порозі.
— І що в цьому поганого? Адже людина, якщо, звісно, вона — думаюча, має шанс зупинитись і переосмисли своє буття.
— Все вірно. Ці невтішні прогнози нам необхідні хоча б для того, щоб ми зупинилися і замислилися: якими цінностями живемо сьогодні, хто ми і на що здатні, коли можемо втратити свою силу, вміння, талант, посаду, зовнішню красу, якісь блага земні. І якщо вирахувати все назване і при цьому щось залишається, — настільки ми і являємося справжніми людьми і тим паче — християнами. Але, на жаль, спостерігаючи за підготовкою людей до 21 грудня, залишається лише вражатись — до яких кроків вони вдаються: беруть кредити, щоб потім не віддавати; задовольняють пристрасті досхочу; закуповують масово сіль, свічки, консерви; будують схованки. І разом з тим (парадокс!) — купують календарі на 2013 рік, готують різного роду презентації, Новорічні та Різдвяні урочистості. Скажу навіть більше, що чимало людей, хоч і самі цього на помітили, виявили свою справжню — не сумісну з християнською природою суть, задовольняючи свої суто плотські потреби. А чи багато хто з "вірян" у кінець світу розпочали свої "останні дні" з покаяння, молитви, доброчинства, з шансу хоча б перед "кінцем" зробити чиєсь життя кращим, щасливішим?
— Що ж, панотче, ви сказали повчально. Але, огляду на апокаліпсис 21 грудня, напевне, вже запізно.
— У жодному разі не запізно — після 21-го обов’язково буде і 22-ге, і 23-те, і так далі. Але сей — останній — день, все ж настане. Але цієї дати, як сказав Ісус Христос, ніхто, окрім Отця Небесного, не знає.
Віталій Асауленко
Фото Богдана Дроздова
— Так-то воно так. Тому розібрати всі прогнози і застереження не вистачить і кількох аркушів паперу. Тому пропоную розібратися з основним питанням про цей день: кінець Світу асоціюється із таким собі спалахом, який призведе до розладу всіх систем, які забезпечують людям комфортне існування. Наприклад, раптово вимкнеться світло…
— … Свічки запалять і всю ніч будуть поїдати у їхньому мерехтливому полум’ї припасену на "чорний день" сіль разом із сухарями.
— Проте, попри жарти, ця тема дуже серйозна. Адже ми проводимо своє життя, немов кожен наступний день обов’язково настане, розплановуючи своє життя на роки вперед. І не випадково на цьому "розпланованому" тлі, як наслідок, виникають застереження та прогнози — мовляв, досить. Визначально у цих "прогнозах" закладено застереження про те, що цей останній день вже на порозі.
— І що в цьому поганого? Адже людина, якщо, звісно, вона — думаюча, має шанс зупинитись і переосмисли своє буття.
— Все вірно. Ці невтішні прогнози нам необхідні хоча б для того, щоб ми зупинилися і замислилися: якими цінностями живемо сьогодні, хто ми і на що здатні, коли можемо втратити свою силу, вміння, талант, посаду, зовнішню красу, якісь блага земні. І якщо вирахувати все назване і при цьому щось залишається, — настільки ми і являємося справжніми людьми і тим паче — християнами. Але, на жаль, спостерігаючи за підготовкою людей до 21 грудня, залишається лише вражатись — до яких кроків вони вдаються: беруть кредити, щоб потім не віддавати; задовольняють пристрасті досхочу; закуповують масово сіль, свічки, консерви; будують схованки. І разом з тим (парадокс!) — купують календарі на 2013 рік, готують різного роду презентації, Новорічні та Різдвяні урочистості. Скажу навіть більше, що чимало людей, хоч і самі цього на помітили, виявили свою справжню — не сумісну з християнською природою суть, задовольняючи свої суто плотські потреби. А чи багато хто з "вірян" у кінець світу розпочали свої "останні дні" з покаяння, молитви, доброчинства, з шансу хоча б перед "кінцем" зробити чиєсь життя кращим, щасливішим?
— Що ж, панотче, ви сказали повчально. Але, огляду на апокаліпсис 21 грудня, напевне, вже запізно.
— У жодному разі не запізно — після 21-го обов’язково буде і 22-ге, і 23-те, і так далі. Але сей — останній — день, все ж настане. Але цієї дати, як сказав Ісус Христос, ніхто, окрім Отця Небесного, не знає.
Віталій Асауленко
Фото Богдана Дроздова
