Бидло
Трохи більше року минуло, як на Лєніна,13, поряд зі старезним берестом було урочисто відкрито меморіальну брилу „Дерево пам’яті Табурища”... І ось ця брила, наче якийсь непотріб вже валяється поряд з деревиною. Перехожі, що бачать це неподобство, обурено запитують: „Хто ж це зробив?”. Відповідь ясна, як Божий день – це зробило бидло, яким переповнена земля українська.
...Трохи історії. Там, де зараз зазначена триповерхівка, була хата табурищанського здорованя Прокопа Степанова. Він, переповідають люди, був такий кремезний, що лише йому вдалося втягти дзвона на тамтешню церкву, яку побудували у 1914 році. А в 1926-му, на честь народження сина Василя, він і просадив цього береста... У 1936 році, коли тутешні хохли-яничари за керівництва московських окупантів нищили церкви, Прокопові було наказано зняти того дзвона – він відмовився від сатанинської справи, за що у 1937 році і був розстріляний в НКВДістській катівні Кременчука...
В останній час: перевернута брила вже знову стоїть, як положено. Чи надовго?
P.S. І воздасться кожному за справами його.
Ян ДРОБОВИК
Пишемо історію Світловодщини понад 20 роківЯкісна журналістика у відкритому доступі існує завдяки читачам.
Підтримайте інтернет-видання «Світловодськ».
Підтримати
Підтримайте інтернет-видання «Світловодськ».
