Та, якщо відповідальність за перше несуть незграбні чиновники або чиновники, що тирять бюджетні гроші, то за друге відповідальність лежить на значній кількості середньостатистичних городян… Постійні крадіжки каналізаційних люків, говорить начальниця служби водовідведення водоканалу Віра Мельник, призводять до того, що до каналізації потрапляє сміття, яке жодного відношення до каналізаційних стоків не має — каміння, скло, бляшанки, ганчір’я і тому подібне. Все це, за словами начальниці, призводить до закупорки і без того добряче зношених колекторів, які щоразу доводиться прочищати (по місту щодоби стається 10-15 таких засмічень), а це, у свою чергу, призводить до регулярних перебоїв з водопостачанням. А те, що таки проскакує — потрапляє до приймальних резервуарів каналізаційно-насосних станцій…

Побувавши на "екскурсії" на одній з них, ми бачили, як машиністка спеціальними граблями видовбує з решітки, яка хоч трішки відфільтровує тверді відходи, свинячі кишки. А це, каже вона, базарні м’ясники, обробляючи туші, скидають непотріб до каналізації. Але ж "решітчастий" захист не дає стовідсоткової гарантії від попадання до вузлів насосів різного мотлоху. І тоді недешеве обладнання виходить з ладу…


Важко сказати, чи позначилося би на водяних тарифах раптове підвищення "каналізаційної" культури нашого народонаселення, але одне можна сказати точно: на одну розруху стало би у нас менше. Адже вони (розрухи), як сказано у класика, стаються не в клозетах — у головах.

Віталій Асауленко
Фото автора