Таким є наказ Міністерства охорони здоров’я "Про ліквідацію бюджетних закладів, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров’я України", який виданий у рамках державної Програми економічних реформ з промовистою назвою "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка та ефективна держава". Причому, йдеться не про якусь там реорганізацію — про повну ліквідацію санепідстанцій. Їхнім штатам, звільненим за відповідною статтею Трудового кодексу, належить стати на облік у Центрах зайнятості і чекати працевлаштування у новій структурі, яка має замінити ліквідовану (коли це буде — невідомо). Приміщення СЕС передаються на утримання місцевих бюджетів, а обладнання спишуть.

І хоча світловодські санепідеміологи обурені вкрай, свої емоції вони назовні не виплескають, бо переконані: наново працевлаштованими до нової структури, яка замінить СЕС, будуть далеко не всі (подейкують, десь відсотків з 50). Тому сидять тихо і кожен з них сподівається, що саме він увійде до тієї щасливої половини. А не персоніфікуючись, зазначають, що державі таки не гоже, навіть заради своєї ефективності, як називається Програма, приносити у жертву своїх громадян, до обов’язків яких входило здійснювати контроль за санітарним станом торгівельних мереж, ринків, їдалень, учбових та дитсадівських закладів. Більш того, зазначають наполохані санлікарі, надумавши руйнувати — нехай і совєтську добряче корумповану структуру — держава не визначилась остаточно, що буде взамін. І коли то буде. А се означає: епідеміологічна ситуація як в країні в цілому, так і в Світловодську, з його реалізацією свіжою та копченою рибою та іншою торгівлею "з колін", ризикує вийти з під контролю… Як не дивно ці самі торговці (не всі, звичайно, але переважна їх частина) поділяють тривогу своїх санітарних контролерів. Так, говорять вони "пошепки", деякі санінспектори не гребують брати "на лапу", але який-не-який порядок все ж таки дотримувався — що стимулювало їх (торгівців) тримати якість базарних харчів на належному рівні. А що буде завтра?

Ян Дробовик