Першими в України мистецтвом зеленого або екологічного туризму опанували на заході країни, головно — у прикарпатському регіону. Щоби провести кілька днів у тамтешніх садибах, послухати трембіти на полонині та повештатись горами на сьогодні туди вишикуються черги…

Але ж і наша Кіровоградщина — зрозуміли вже з десяток господарів садиб — не менш привабливіша. І вже кілька років поспіль їхній нехитрий бізнес розвивається з плюсовою позначкою. Що власне і стало приводом для спеціалістів світловодського МРЦЗ погукати 4 травня окремих представників цього бізнесового прошарку до себе поділитись своїм досвідом перед їхніми підопічними — можливо, хтось з них і наважиться замісто допомоги по безробіттю розробити власну екотуристичну "золоту жилу".

Варто зазначити, що на цю ініціативу жваво пристало управління по культурі і туризму Кіровоградської ОДА, поклавши на свого спеціаліста, а також активного члена ГО "Златопілля", яка переймається історичною спадщиною на наших теренах, Дмитра Гурбу завдання провести у Світловодську відповідний семінар. Щоправда, у цьому контексті досить дивним виглядала відсутність когось із представників місцевого та районного істеблішменту. Але з іншого боку, можливо, так воно краще, адже загальновідомо, що туди, куди власті пхаються із своїми писками — нічого толкового не виходить…

Із вступним словом до присутніх звернулися олександрійці — методист по туризму тамтешньої міськради Євген Мартіросов та спеціалістка по туризму Олександрійської РДА Олена Ціціма. Вони говорили про те, що і у нас повно мальовничих місць — ліси, ставки, Дніпро. Тобто і сюди залюбки би їхали очманілі від вихлопних газів та скаженого ритму життя городяни подихати чистим повітрям, попоїсти приготовлених у печі селянського борщу та вареників, повалятись на травичці тощо. Тим більше, що для започаткування зеленого туризму не потрібно якоїсь особливої бюрократичної тяганини — наші верховнорадівські законотворці ще не встигли запустити у сей сегмент господарювання свою засалену лапу — зайняття зеленим туризмом регламентується доволі ліберальним Законом України "Про індивідуальне селянське господарство".

Далі присутні заслухали своєрідні майстер-класи від трьох представників цього самого зеленого туризму. Так господар садиби із села Цибулеве Знам’янського району Володимир Вознюк, яку він назвав "Духовним заповідником "Гайдамацька січ" розповів, що його туризм має передовсім історичний акцент. Адже мешкає він практично посеред реліктового Чорного лісу з його вкрай загадковим Чорним озером, де можна зустріти залишки доісторичної лави з відбитками лап доісторичних рептилій. А кілька мільйонів років потому тут була частина Холодноярської республіки вояки якої нищили "пачьом зря" московсько-большевистських зайд...


Натомість його землячка Раїса Айвазовська свою зелену садибу називає "Вишиваною хатою" — її вона інсталювала під українську світлицю, завітати на деньок до якої також знаходиться чимало бажаючих.


А от тубілець із Кіровоградського району Анатолій Тітов, власник садиби "На гачку" у своїй розповіді торкнувся здебільшого бізнесового боку зеленого туризму: з чого починати, куди і як правильніше вкладати гроші заради подальшого розвитку.


…Майже дві години тривав означений семінар. Тож є сподівання, що для когось із понад 50-ти присутніх безробітних міста й району він стане своєрідним поштовхом для започаткування власної справи на своєму подвір’ї під назвою зелений туризм.