— Так, — сказала вона, — ви праві, перелітні птахи дійсно є природними носіями високопатогенних вірусів грипу А. І зокрема його підтипу — H5N1, що асоціюється саме з пташиним грипом. Поки що кількість випадків передачі цього вірусу людині небагато, щоб бити на сполох. Так, згідно даних Світової організації охорони здоров'я, від 1997 року у світі було зафіксовано трохи більше ста випадків зараження людей вірусом пташиного грипу. Але ж, як відомо, все тече, все змінюється.

— Тож, що треба знати аби вберегтися від H5N1?

Наш консультант — Радміла Перепеляк. Фото автора— Доведено, у більшості випадків люди заражувалися пташиним грипом внаслідок безпосередніх чи близьких контактів з інфікованими птахами або з поверхнею, зараженою секрецією чи виділеннями інфікованих птахів. Поширення вірусів пташиного грипу від однієї хворої людини до іншої буває дуже рідко. Тобто, подальше поширення інфекції від хворого не спостерігається. Відтак, запобіжною мірою від зараження H5N1 є максимальне обмеження контакту з птахами — як перелітними, так із свійськими. Але, якщо у силу різних причин таких контактів не оминути — треба ретельно мити руки з милом. А поки рук не вимили — не торкайтеся ними очей, рота, носа. А ще, купуючи у зоомагазинах чи з рук пташок, поцікавтеся, що чи пройшли вони відповідний ветеринарний контроль.

— Які симптоми пташиного грипу у людини?

— Вони можуть бути як типовими для грипу загалом, так мати специфічні прояви — біль в очах, наприклад… У будь-якому разі потрібно негайно звернутися до лікувальної установи — підтвердження чи спростування наявності H5N1 у людини здійснюється шляхом проведення лабораторних аналізів.

— Кілька останніх років, головно, через розголос у пресі, телебаченні, саме перелітні птахи асоціюються у нас із небезпекою для здоров’я. На цьому тлі, наші "невідлітаючі" нікуди голуби, горобці, ворони виглядають суцільними "агнцями Божими". Чи так це насправді?

— Безперечно, не так. Скажу більше: якщо зараження пташиним грипом від міграційних птахів має здебільшого, я б сказала, гіпотетичний характер, то наші "патріотичні" голуби та ворони несуть у собі навіть більшу небезпеку людині. Вони можуть бути носіями понад 80-ти різних інфекцій — токсоплазмоз, туляремія, лістеріоз, туберкульоз тощо. А найпоширенішою з них є — орнітоз. За даними Міжнародного центру лікування та реабілітації тварин, орнітозом заражені від 30 до 80 відсотків міських птахів.

— А так і не скажеш. Наші голуби та ворони виглядають нівроку — рухливі і вгодовані.

— Все вірно. Річ у тім, що міські птахи, на рівні із щурами та тарганами, порхаючи від смітника до смітника, цілком залежіть від людської життєдіяльності. А на самій пташці і її зовнішньому вигляді орнітоз не позначається. Вона є лише носієм хламідій — бактерій орнітозу.

— А як у даному випадку орнітоз "переходить" людині? І які його ознаки?

— Головне джерело передачі — пташиний послід, який, висихаючи, перетворюється на пил. А потім розноситься вітром. І через дихальні шляхи він потрапляє до організму людини. Згодом хламідії, проникаючи до клітин, починають розмножуватись, викликаючи симптоми інтоксикації та вражаючи насамперед печінку, нирки та нервову систему. Крім цього орнітоз дуже послаблює імунну систему, відкриваючи цим самим "двері" організму до інших вірусних хвороб. Нефахівцеві розпізнати орнітоз досить складно — його симптоматика схожа із простудними та респіраторними захворюваннями. Тому я раджу за перших ознак слабкості, підвищеної температури, болю у суглобах поквапитись звернутися до лікаря. І ще, шановні батьки пам’ятайте, що наші діти — і щодо орнітозу, і щодо інших "пташиних" хвороб — входять у зону ризику. Адже вони завжди мають інтерес до пташок. Це, звісно, не означає, що потрібно "оголошувати війну" нашим пернатим. Але слід пам’ятати про пересторогу, наближаючись до пташиної зграї.

Віталій АСАУЛЕНКО