Міністр зазначив, що повинен бути зареєстрований благодійний фонд або громадська організація, через які можуть поступати кошти на розвиток навчальної бази. Насправді, офіційна організація подібних фондів вже озвучувалася Міністерством освіти. Так, в квітні минулого року відомство затвердило положення про батьківські комітети в дошкільних установах. Виходячи з документа, головна мета створення таких комітетів — встановлювати всілякі зв’язки з органами влади, представниками бізнесу та громадських організацій для надання фінансової та матеріально-технічної допомоги, а також сприяти залученню додаткових джерел фінансування. В якості останніх на першому місці вказані кошти батьків. Причому, за задумом МОН, звітувати про кошти батьки повинні не тільки перед директором навчального закладу, а й перед відповідним органом управління освітою.

Тепер же прийшов час загальноосвітніх установ. У тому, що з батьків школярів регулярно стягують різного роду побори то на ремонт класів, то на навчальні посібники, вже давно немає ніякого секрету. Директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти Ігор Лікарчук в інтерв’ю "Коментарям" навіть зазначив, що позитивно ставиться до благодійних внесках в школах. Додавши перед цим вагому застереження "в сучасних умовах". За його словами, створення благодійного фонду дозволить попередити потрапляння коштів на шкільний спецрахунок, оскільки в останньому випадку вони автоматично надійдуть до бюджету. І зазначає, що повинно бути чітко визначено, що це за кошти, і куди вони можуть йти. Переклад же фондів на безготівковий розрахунок, на думку Лікарчука, дозволить зробити розподіл коштів максимально прозорим.

Але заковика в тому, що схвалюючи створення таких благодійних фондів, Міністерство освіти фактично перекладає на плечі батьків всі турботи і про стан навчальних закладів, і про левовій частині забезпечення самого навчального процесу. Причому робить це фактично офіційно, устами міністра освіти Табачника. А значить, батькам школярів навіть не варто сподіватися на те, що в найближчому майбутньому вони перестануть своїми силами фарбувати парти в класах і збирати гроші на шкільні підручники (адже, незважаючи на бравурні заяви міністра Табачника, кампанія по забезпеченню школярів посібниками провалилася і в цьому навчальному році).

Що ж стосується безготівкового характеру коштів, які повинні будуть збирати батьки, то в Україні це зовсім не стане перешкодою для їх нецільового використання. Тим більше, якщо самі батьки знають: не купиш директору новий комп’ютер — на хороші оцінки дитини можеш не розраховувати. У підсумку це порочне коло, так чи інакше, приведе до того, що кошти, зібрані в благодійні фонди, будуть витрачатися за давно налагодженим схемам.
Судячи з усього, "комерціалізація" чекає абсолютно всі сфери освітньої галузі країни. Згадати хоча б слова Табачника про те, що якісна освіта студента за контрактом не може коштувати менше 8-10 тис. гривень за рік. І це на тлі заяв про неминуче скорочення держзамовлення.

Втім, "добровільно-примусове" фінансування діяльності шкіл батьками відмінно вписуються в програму діяльності президента Віктора Януковича. Недарма в торішньому посланні до парламенту, з пафосом названому "Модернізація Україна — наш стратегічний вибір", глава держави заявив: Головними ж інвесторами, на думку президента, повинні стати бізнес, держава і ... домогосподарства.

Алиса Неделина
Кіровоград.comments.ua