По дві червоні гвоздики
"Чорнобильська" колона марші
Сформувавшись на "задньому дворі" "білого дому", колона світловодських "чорнобильців" на чолі з головою МРО "Союз-Чорнобиль", депутатом міськради Іваном Маліновським вирушила на приморський схил до пам’ятного знаку на честь героїв-ліквідаторів на 9-ту годину.
^ Реклама ^Вже там були встановлені мікрофон і звукопідсилююча апаратура. Та не на цю публіку чекали майстри сцени Палацу культури — на представників міської влади та держустанов, які мали прибути сюди на 10-ту годину. Так, що цими "благами" (мікрофоном) тутешні "чорнобильці" у цей проміжок часу користувалися, вшановуючи свій (!) День, так би мовити, на халяву…
Після того, як до підніжжя монументу від кожного учасника лягли по дві червоні гвоздики, слово мовив Маліновський. Дійсно, сказав він, в силу останніх подій у країні (малися на увазі бурхливі протести "чорнобильців" проти соціальної політики уряду по відношенню до них та загибель у Донецьку їхнього голодуючого "однополчанина" Геннадія Конопльова, прим. авт.) було б недоречно провести цьогорічне вшанування разом із нинішньою владою. Але й тутешні власті, за словами головного міськрайонного чорнобильця, виявились достойними своїх старших колег. Тут він пригадав зустріч рівно рік тому світловодських "ліквідаторів" з міським головою, де почули від нього купу обіцянок. І жодна з них, заявив промовець, не була виконана. Навіть більш того, цьогоріч, вперше за 20 років, влада не поцікавилася думками і пропозиціями щодо відзначення цього Дня — Маліновському просто подзвонили з виконкому і сказали, де і о котрій годині міські "чорнобильці" мають зібратися 14 грудня, щоби спільно провести церемонію їхнього вшанування.
Останньої краплею, що остаточно відокремила у Світловодську "чорнобильців" від влади, став її шалений опір проти розміщення у газеті міської ради ноти протесту у зв’язку з загибеллю у Донецьку їхнього голодуючого побратима… Влада, продовжив Маліновський веде себе нахабно, бо переконана, що найближчі чотири роки вона залишатиметься у своїх кріслах. Якби до виборів залишався рік, запевнив він, міські очільники вели би себе набагато улесливіше. Завершив він закликом, що не треба стидатися демонструвати владі свою сміливість, принциповість та наполегливість, тобто, чеснот, яких, на його переконання, вона боїться, а відтак, вимушена буде виконувати належні їй функції…
А тим, часом наближалась 10-та година і творча працівниця Палацу коректно зауважила "чорнобильцям", мовляв, хлопці, пора закруглятися — сюди вшановувати ваш безсмертний подвиг ось-ось прийдуть "білодомовці". І хлопці, аби не "плутатись під ногами", організовано розійшлися, щоб вже інші поклали квіти до монументу і послухали музику-реквієм.
Іван Маліновський
"Чорнобильці" біля монументу
О 10-й підійшла влада
Ян ДРОБОВИК
Фото автора
Після того, як до підніжжя монументу від кожного учасника лягли по дві червоні гвоздики, слово мовив Маліновський. Дійсно, сказав він, в силу останніх подій у країні (малися на увазі бурхливі протести "чорнобильців" проти соціальної політики уряду по відношенню до них та загибель у Донецьку їхнього голодуючого "однополчанина" Геннадія Конопльова, прим. авт.) було б недоречно провести цьогорічне вшанування разом із нинішньою владою. Але й тутешні власті, за словами головного міськрайонного чорнобильця, виявились достойними своїх старших колег. Тут він пригадав зустріч рівно рік тому світловодських "ліквідаторів" з міським головою, де почули від нього купу обіцянок. І жодна з них, заявив промовець, не була виконана. Навіть більш того, цьогоріч, вперше за 20 років, влада не поцікавилася думками і пропозиціями щодо відзначення цього Дня — Маліновському просто подзвонили з виконкому і сказали, де і о котрій годині міські "чорнобильці" мають зібратися 14 грудня, щоби спільно провести церемонію їхнього вшанування.
"Вибачте, сказав я їм, це наш День і не вам, а нам визначатися з ним!", — заявив оратор.
Останньої краплею, що остаточно відокремила у Світловодську "чорнобильців" від влади, став її шалений опір проти розміщення у газеті міської ради ноти протесту у зв’язку з загибеллю у Донецьку їхнього голодуючого побратима… Влада, продовжив Маліновський веде себе нахабно, бо переконана, що найближчі чотири роки вона залишатиметься у своїх кріслах. Якби до виборів залишався рік, запевнив він, міські очільники вели би себе набагато улесливіше. Завершив він закликом, що не треба стидатися демонструвати владі свою сміливість, принциповість та наполегливість, тобто, чеснот, яких, на його переконання, вона боїться, а відтак, вимушена буде виконувати належні їй функції…
"Ми, сказав наступний промовець — Євген Лазукін, у свій час врятували й Україну, й Європу від смертельної небезпеки — якби не життя і здоров’я, що поклали на вівтар цієї боротьби тисячі "ліквідаторів", то, ймовірно, не було би ані України, ані нинішньої влади, яка сьогодні так блюзнірські ставиться до своїх звитяжців. "Чорнобильське опромінення бере своє — з кожним роком нас стає все менше й менше Але залишаються наші кохані дружини, наші діти, народжені після 1986 року. Як не стане нас, то хто подбає хто про них?", — стримуючи сльозу, завершив Лазукін…
А тим, часом наближалась 10-та година і творча працівниця Палацу коректно зауважила "чорнобильцям", мовляв, хлопці, пора закруглятися — сюди вшановувати ваш безсмертний подвиг ось-ось прийдуть "білодомовці". І хлопці, аби не "плутатись під ногами", організовано розійшлися, щоб вже інші поклали квіти до монументу і послухали музику-реквієм.
Іван Маліновський
"Чорнобильці" біля монументу
О 10-й підійшла влада
Ян ДРОБОВИК
Фото автора
