Цього разу нашу розмову ми направили виключно у комунальне русло. Адже відомо, що нині, через зависокі комунальні тарифи, ледь не половина українців щось та винні ЖЕКам, тепло, — та водопостачальникам. Але й і комунальникам треба якось виживати, тому вони все частіше звертаються до суду аби забрати своє — вже затрачене.

— Пане Вікторе, як бути, коли доходи не дозволяють повноцінно сплачувати "комуналку"? А подеколи немає й самих доходів…

— Згідно законодавства, платіжна неспроможність громадянина не позбавляє його обов’язку вчасно сплачувати за отримані комунальні послуги. Але держава, як відомо, не кидає таких людей напризволяще — для цього їм пропонується оформлювати субсидії на сплату житло-комунальних послуг. Тим більше, що ось уже другий рік як діє досить ліберальна та спрощена система їхнього оформлення. Відтак, на мою думку, громадяни, які допустили значну комунальну заборгованість, створюють таку ситуацію саме з власної вини.

— Але ж не всі громадяни однаково розторопні, щоб вчасно "погасати" по всім відповідним організаціям для оформлення відповідних документів…

— Знаєте, коли справа вже впритул наближається до виконання судового рішення щодо стягнення боргів, чимало громадян стають на дивовижу рухливими: і з судом, і з ДВС, та й з тими ж комунальниками у них з’являється час для спілкування з метою пошуку обопільно сприятливого рішення. Навіщо ж тягнути до останнього?

— Тож де розпочинається "точка неповернення" для боржника?

— З досвіду роботи нашої служби знаю, що боржник виправити ситуацію на свою користь може на будь-якому етапі –була би тільки його воля.

— Гаразд, розтлумачте тоді, від якої суми боргу боржник ризикує своїми грошима, від якої — майном і від якої — житлом.

— Кошти з боржника стягуються у разі, якщо сума боргу не перевищу трьох мінімальних заробітних плат. Коли державний виконавець отримує відповідний документ, він робить запит про те, де людина працює або отримує пенсію. Якщо, наприклад, це пенсіонер — він звертається до пенсійного фонду і 20% від пенсії боржника стягується допоки не буде погашена вся сума боргу плюс попутні витрати та виконавчий збір. Якщо сума боргу більша за три мінімальні зарплати, то ми починаємо свої дії у примусовому порядку, тобто, проводимо стягнення, направлені на майно боржника. Працівники ДВС приходять додому до боржника визначитись з речами для опису з послідуючою їх передачею на реалізацію… Добре, коли у боржника, наприклад, два холодильники чи два телевізори…

— Я зрозумів — тоді не так болісно боржникові розлучатися з такими речами. Але ж буває, що й одного телевізора у хаті немає… Хоч одежину якусь йому залишаєте?

— Одяг, як речі особистого вжитку (є у нас такий перелік), не можуть бути описані, якщо це, звісно, не норкова шубка вартістю у пів квартири. А коли у помешканні боржника відсутні будь-які більш-менш цінні речі — ми звертаємо тоді увагу на транспортні засоби…

— Перепрошую, та чи варто сподіватися, що у боржника, в помешканні якого немає ані телевізора ані холодильника, у власності перебуває розкішний Бентлі?

— Знаєте, ситуації всякі бувають — так само, як і транспортні засоби… У даному випадку я мав на увазі мопед, недорогий мотоцикл або популярні нині і доступні за ціною скутери. А Бентлі, як і житло, можуть бути описані нами для передачі на реалізацію за наявності значно більшого боргу.

— Якого, наприклад?

— Не наприклад. У законі чітко прописано: боржник ризикує своїм житлом, якщо сума його комунального боргу перевищує розмір десяти мінімальних зарплат. Це, грубо кажучи, від 10-ти тисяч гривень.

— Щоби допустити таку заборгованість, треба не сплачувати за "комуналку" роками. Таке можуть собі "дозволити", як правило, алкоголіки або наркомани. І нерідко житлову площу ділять із ними колишні їхні дружини (чи чоловіки), які, не вітаючи їхні згубні пристрасті, перебувають з ними у розлучені і за свою частку житла сплачують регулярно. Як тут "зерна відокремлюються від полови"?

— Такі та подібні обставини вирішуються у судовому порядку. У такому разі держвиконавець звертається до суду щодо виділення частки житла, що належить безпосередньо боржникові. І суд вже вирішуватиме: яка саме частка — одна друга, одна третя тощо.

— Коли вже, так сказати, механізм запущено, чи дається термін боржникові для виправлення ситуації на свою користь, тобто, повернути назад вже описане ДВС майно, житло?

— Цей термін визначається сімома днями (не включаючи вихідних та святкових днів)... Я ще раз наголошую, залагоджувати проблему можна і за відсутності коштів на погашення всієї суми боргу. Лиш не треба сидіти, склавши руки — йдіть до суду, йдіть до нас, йдіть до комунальників, домовляйтеся про відстрочку, про реструктуризацію. Адже, демонстрація такої активності, хоча, із запізненням, є сигналом, що боржник щиро прагне виправитись. І це є немаловажним фактом…


Віталій АСАУЛЕНКО