Пишемо історію рідного краю
Нечасто збираються міські краєзнавці гуртом. 23 серпня і став тим днем, коли вони таки зібрались. І більш того — визначились із спільною роботою аж до 2019 року.
Гостинно того дня директорка міської дитячої бібліотеки Світлана Шумська прийняла поважних гостей-краєзнавців, які зібрались аби провести в її стінах свої читання на тему "Незалежність: шляхами поступу". І після того, як пані Світлана ознайомила їх із виставкою вишиванок та іншими експонатами декоративно-ужиткового мистецтва, приуроченою до Дня Незалежності, власне й розпочалися ці самі читання.
Гостинно того дня директорка міської дитячої бібліотеки Світлана Шумська прийняла поважних гостей-краєзнавців, які зібрались аби провести в її стінах свої читання на тему "Незалежність: шляхами поступу". І після того, як пані Світлана ознайомила їх із виставкою вишиванок та іншими експонатами декоративно-ужиткового мистецтва, приуроченою до Дня Незалежності, власне й розпочалися ці самі читання.
^ Реклама ^Та спочатку присутня на засіданні начальниця міського управління культури Надія Клокар ознайомила краєзнавців з листом на адресу її управління від облдержадміністрації, у якому культурологічним структурам кожного району та населеного пункту рекомендується взятися за написання книжок про минувшину своїх теренів. Краєзнавці охоче відгукнулися на цю пропозицію і створили ініціативну групу з розподілом обов’язків кожного. Потім дослідники історії рідного краю ділилися своїми здобутками і напрацюваннями.
Андрій Бутко, наприклад, розповів про події на Світловодщині, які вирували тут кілька тисячоліть тому (Ми вже публікували розлоге . Прим. ред.). Дослідження більш пізніх періодів презентували своїми книжками Віктор Сергєєв — події на наших теренах 1917-22 років та Олександр Зленко — життя та побут Новогеоргіївська від 1944 року і до самого його затоплення водами Кременчуцького водосховища… Педагог ЗОШ №2 Галина Смірнова підняла хронологічну "планку" до часів геть недавніх — вона продемонструвала колегам відеофільм про організовану в цій школі тематичну виставку "Що зрушив Рух". До її експонатів увійшли світлини, документи, газети, які розповідають підростаючій генерації про події у Світловодську від початку перебудови 80-х років минулого століття і до вікопомної дати — неофіційного підняття синьо-жовтого прапору на щоглі перед адмінбудинком 12 вересня 1990 року…
Можливо ці події, а можливо ініціатива ОДА, яку озвучила Надія Клокар, надихнули краєзнавця з багаторічним стажем Тамару Штурміну виступити з пропозицією "засісти" разом до написання хронологічного довідника Світловодська від 1954 року, тобто, з року його заснування. І не лише події мають бути закарбовані у цій книзі, наголосила вона, — у ній треба згадати всіх людей, які в тій чи іншій мірі, мали причетність до розбудови нашого красеня-міста.
Присутні одностайно підтримали цю ініціативу і вирішили написати Світловодський літопис до 2019 року. Тобто, до 65-го дня народження нашого міста.
Віталій АСАУЛЕНКО
Андрій Бутко, наприклад, розповів про події на Світловодщині, які вирували тут кілька тисячоліть тому (Ми вже публікували розлоге . Прим. ред.). Дослідження більш пізніх періодів презентували своїми книжками Віктор Сергєєв — події на наших теренах 1917-22 років та Олександр Зленко — життя та побут Новогеоргіївська від 1944 року і до самого його затоплення водами Кременчуцького водосховища… Педагог ЗОШ №2 Галина Смірнова підняла хронологічну "планку" до часів геть недавніх — вона продемонструвала колегам відеофільм про організовану в цій школі тематичну виставку "Що зрушив Рух". До її експонатів увійшли світлини, документи, газети, які розповідають підростаючій генерації про події у Світловодську від початку перебудови 80-х років минулого століття і до вікопомної дати — неофіційного підняття синьо-жовтого прапору на щоглі перед адмінбудинком 12 вересня 1990 року…
Можливо ці події, а можливо ініціатива ОДА, яку озвучила Надія Клокар, надихнули краєзнавця з багаторічним стажем Тамару Штурміну виступити з пропозицією "засісти" разом до написання хронологічного довідника Світловодська від 1954 року, тобто, з року його заснування. І не лише події мають бути закарбовані у цій книзі, наголосила вона, — у ній треба згадати всіх людей, які в тій чи іншій мірі, мали причетність до розбудови нашого красеня-міста.
"Бо разом часом йдуть у вічність і люди. А сучасники і прийдешні покоління світловодців мають знати поіменно людей, що творили історію їхнього міста", — заключила пані Штурміна.
Присутні одностайно підтримали цю ініціативу і вирішили написати Світловодський літопис до 2019 року. Тобто, до 65-го дня народження нашого міста.
Віталій АСАУЛЕНКО
