П’ятниця сперечається з середою через "Світловодськпобут"
У минулому номері міської газети „Новини тижня” чималу площу було відведено під сентенції „жителя міста на Дніпрі” якогось І.П’ятниці у яких він піддає остракізму публікацію за підписом Інни Середи в іншій міській газеті „Підсумки тижня”. Нагадаємо, Середа у своїй публікації „Тарифна політика, чи тарифи – політика?” критично оцінила діяльність світловодського міськвиконкому щодо СП ТОВ „Світловодськпобут”. Після чого в „Новинах тижня” „житель міста на Дніпрі”, наводячи цитати з зазначеної статті та апелюючи до коментарів члена виконкому пана Дзядка, „притискає” своїми аргументами, принаймні, він так вважає, Середу до стіни... За великим рахунком, лейтмотивом статті П’ятниці є твердження, що „Світловодськпобут” весь час вводить населення в оману щодо своєї діяльності, бо вона (діяльність) непрозора, утаємничена від ока людського – не випадково свій витвір він її так і назвав: „Хочеш обдурити – назви це політикою”. Але хто, заробляючи електоральні очки, дійсно бреше - давайте спробуємо розібратися.
^ Реклама ^Отже автор закидає кореспондентці, що вона, зайнявши сторону „Світловодськпобуту”, всіляко виправдовує обґрунтованість тарифів на теплопостачання і абсолютно не цікавиться думкою щодо цього членів виконкому та членів громадської комісії, що проводила свої паралельні розрахунки. А у них – своє бачення цієї проблеми. Ой-лі! По-перше, окрема думка щодо цього лишень у трьох членів громадської комісії з 17-ти. По-друге, остання прес-конференція для місцевих ЗМІ заступника гендиректора СП ТОВ „Світловодськпобут” Романа Петрова по результатам перевірки обласної Державної комісії по контролю за цінами нанівець спростовує голослівні закиди і цієї трійки. Спростовує аргументовано (і, взагалі, СП настільки часто з’являється у міських новинах, причому, з власної ініціативи, що звинувачення у закритості підприємства від громади не витримують ніякої критики). Так от, фаховою перевіркою спеціалістів з Кіровограду від 25 жовтня поточного року (акт за №880) суттєвих порушень чи відхилень у роботі підприємства не виявлено. А які це не суттєві? – поцікавиться допитливий читач. Повідомляємо, Держінспекцією встановлено завищення витрат на загальну суму 71,3 тисячі гривень. На перший погляд – сума чимала, але, якщо врахувати сукупний обсяг витрат „Світлодськпобуту” який дорівнює 19 млн. 603 тис. грн. та поділити на опалювальну площу – то й вийде, що тариф у 4,85 грн./кв.м завищено аж на дві копійки. Будемо робити перерахунки? Раз так, до складової тарифу треба внести вартість електроенергії, адже, коли тариф закладався, вона коштувала 33,2коп/Кв, а на момент прийняття тарифу - вже 33,9коп/Кв. До активу чи пасиву підуть ці дві копієчки?
Далі вболівальник за народні інтереси „пройшовся” по інформаційно-аналітичному центру „Зеніт”. Цитуємо П’ятницю: „Тому мені не зрозуміло, чому оплата послуг „Зеніту” здійснюється згідно з договором між „Зенітом” і „Світловодськпобутом” в процентах від суми надання послуг, а не стабільною цифрою сплати за послуги”. Вносимо ясність: ІАЦ „Зеніт” надає СП послуги з комп’ютерного забезпечення розрахункових рахунків кожного абонента (наявність нарахувань, коригування платежів тощо) – всього 22 пункти, що увійшли до прейскуранту послуг і понад 30 пунктів, що до прейскуранту не увійшли - це різнобічна аналітика, без якої неможливе коригування та прогнози щодо подальшої роботи підприємства, тобто, те, що практично неможливо виміряти у грошовому еквіваленті... За всі ці послуги „Світловодськпобут” сплачує „страшенні” проценти – 1(один!) відсоток від суми, що надійшла від населення на пункти сплати за послуги СП – величина, якою у своїй практиці оперують всі банківські установи. Якщо прийняти умови гри, пропоновані „жителем міста на Дніпрі”, то доведеться внести до прейскуранту і ці понад 30 послуг, що до нього не увійшли. Цікаво, у який бік це „ноу-хау” відіб’ється на величіні тарифу на опалення?
З цим, начебто, розібралися. Наразі – черговий „коник” П’ятниці – оклади керівника „Світловодськпобуту”. Автор, цитуючи „невідомого” члена виконкому, пригадує передвиборчу декларацію С.Яременка, у якій записаний заробіток у сумі 3300 тисячі гривень на місяць. Багато це чи мало? І взагалі, яка сума має бути гідним еквівалентом для керівника крупного підприємства, щоби воно (підприємство) було успішним серед інших підприємств галузі?... Є таке суто американське прислів’я: „Якщо ти такий розумний, то чому ти такий бідний?”. Що до цього можна додати? Ну хіба те, що середньомісячна зарплата на СП ТОВ „Світловодськпобут” чи не найвища по Світловодську і робота на цьому КП вважається престижною. Може таки за цими критеріями будемо оцінювати якість роботи керівника, га, П’ятнице та „невідомий” працівник виконкому?
Опісля окладів П’ятниця, у своїх випадах, „плавно” переходить до, начебто, роздутих штатів на підприємстві. Зокрема, йому не до вподоби, що у штаті є, цитуємо: „заступник директора з безпеки. Чи, може, там ракети стратегічні виробляють або атомні підводні човни?”... Куди хватив! Ні, „добродію”, - на підприємстві виробляють тепло для людей, а ще пологовий будинок будують тощо. А це (сукупно) шість об’єктів підвищеної, замітьте, небезпеки по всьому місту – вони й охороняються в наш неспокійний час силами підприємства. А очолює ці сили, до вашого відому, не заступник директора з безпеки, а начальник відділу з безпеки, з окладом начальника відділу – не заступника директора. І охороняється, сплюньте три рази через ліве плече, без різних позаштатних ситуацій. Адже, якщо щось, не доведи Господи, трапиться... Стоп! А чи не таких ви прагнете ситуацій, П’ятнице та „невідомий” працівник виконкому? А потім першими будете волати про прорахунки та злочинну халатність, заробляючи на людському горі свій політичний капітал!? Чомусь так і хочеться спитати: а може ви, П’ятнице, терорист?...
Не втомились, шановний читачу, - потерпіть трішки: ще лишилось парочка „мильних бульбашок” від „жителя міста на Дніпрі”, а точніше, від члена виконкому О.Дзядка, коментар якого далі, буцімто, використовує П’ятниця. Адже він, сердега, (чи вони) угледів, окрім „роздутих штатів” ще й, знов цитуємо:„...на підприємстві парк легкових автомобілів: колишньому його директорові Євгену Степановичу (вклоняюсь йому до ніг!) достатньо було „Москвича”, який справно їздив на дешевому 76-му бензині...”. Доводимо до відому громади: „Москвича” та „Волгу” (уявіть собі їх вік) було продано, а на виручену суму придбано аж два розкішних „лімузини” під назвою „Ланос” вітчизняного виробництва – дешевше них, хіба що, „Таврія”. Можна було б придбати і „Таврії”, але їхні нескінчені ремонти (автомобілісти знають) потребували би набагато більше коштів, аніж їхня вартість. До цього варто додати, що за часів керівництва Євгена Степановича Говоруна тепломережа була в обласному підпорядкуванні і всі необхідні ресурси надходили безпосередньо з Кіровограду. Наразі ж, ані в області, ані в столиці, проблеми підприємства нікого не обходять – доводиться самим їздити і вирішувати всі питання. Якби було так, як раніше – СП ТОВ „Світловодськпобут” придбав би собі бричку та пару конячок, на яких Сергій Яременко їздив би собі „лєнінською” до виконкому, де наслухавшись таких поборників „справедливих тарифів” як О.Дзядок та Тамара Семенівна Рева, знову повертався на своє підприємство утирати сльози... Також, можна було б і на кучерові заощадити - батіжком конячок періщити не складна наука...
І останнє – автономне опалення. О.Дзядок „у серцях” повідомляє П’ятниці, що, буцімто, супостат „Світловодськпобут” чинить опір населенню міста, яке спить і бачить, як встановити собі індивідуальне опалення. У якості прикладу наводиться досвід Знам’янки, де спостерігається повальна „автономія”. Але ввічливо замовчується, що житловий фонд цього міста складається з індивідуальної забудови, а дво-трьохповерхові будинки можна по пальцях перелічити... У Світловодську ж ті, що „мерседеси” мають, вже давно „автономки” собі встановили. А де пересічній сім’ї на подібну розкіш „нашкребти” від 8 до 12 тисяч гривень? Тоді, яке населення мали на увазі О.Дзядок та П’ятниця: чи не те, що чманіє від вдихання продуктів згоряння газу в котлах „індивідуалок” квартир своїх заможних сусідів? Особливо над цим варто замислитись представникові виконавчої влади О.Дзядку. А щоби легше думалося, варто вдатися до арифметики: у Світловодську налічується 13,5 тис. абонентів, які користуються централізованим теплопостачанням, якщо цю кількість перемножити на 10 тисяч гривень (середня вартість встановлення „автономки”), вийде 135 мільйонів гривень – стільки сукупно грошей треба, щоби всі опалювалися індивідуально. Майже три річних бюджетів міста! От, якби хоча б 10 відсотків від цих 135 мільйонів - „Світловодськпобут” залюбки цю суму витратив на заміну усіх міських тепломереж, через застарілість яких втрачається понад 13,5% тепла... Що, безумовно, позначилось би на відповідний відсоток тарифів на тепло – у бік їхнього зменшення, звичайно...
Припускаємо, що автор і співавтор статті, на яку ми даємо відповідь, і самі прекрасно все розуміють, але, на тлі недолугого керівництва нинішньої міської адміністрації, інстинкт самозбереження примушує вдаватися до випробуваного методу „полювання на відьом”. Також припускаємо, що автор і співавтор – одна особа. Але, як то кажуть, не спійманий – не Дзядок...
Прес-служба СП ТОВ „Світловодськпобут”
Далі вболівальник за народні інтереси „пройшовся” по інформаційно-аналітичному центру „Зеніт”. Цитуємо П’ятницю: „Тому мені не зрозуміло, чому оплата послуг „Зеніту” здійснюється згідно з договором між „Зенітом” і „Світловодськпобутом” в процентах від суми надання послуг, а не стабільною цифрою сплати за послуги”. Вносимо ясність: ІАЦ „Зеніт” надає СП послуги з комп’ютерного забезпечення розрахункових рахунків кожного абонента (наявність нарахувань, коригування платежів тощо) – всього 22 пункти, що увійшли до прейскуранту послуг і понад 30 пунктів, що до прейскуранту не увійшли - це різнобічна аналітика, без якої неможливе коригування та прогнози щодо подальшої роботи підприємства, тобто, те, що практично неможливо виміряти у грошовому еквіваленті... За всі ці послуги „Світловодськпобут” сплачує „страшенні” проценти – 1(один!) відсоток від суми, що надійшла від населення на пункти сплати за послуги СП – величина, якою у своїй практиці оперують всі банківські установи. Якщо прийняти умови гри, пропоновані „жителем міста на Дніпрі”, то доведеться внести до прейскуранту і ці понад 30 послуг, що до нього не увійшли. Цікаво, у який бік це „ноу-хау” відіб’ється на величіні тарифу на опалення?
З цим, начебто, розібралися. Наразі – черговий „коник” П’ятниці – оклади керівника „Світловодськпобуту”. Автор, цитуючи „невідомого” члена виконкому, пригадує передвиборчу декларацію С.Яременка, у якій записаний заробіток у сумі 3300 тисячі гривень на місяць. Багато це чи мало? І взагалі, яка сума має бути гідним еквівалентом для керівника крупного підприємства, щоби воно (підприємство) було успішним серед інших підприємств галузі?... Є таке суто американське прислів’я: „Якщо ти такий розумний, то чому ти такий бідний?”. Що до цього можна додати? Ну хіба те, що середньомісячна зарплата на СП ТОВ „Світловодськпобут” чи не найвища по Світловодську і робота на цьому КП вважається престижною. Може таки за цими критеріями будемо оцінювати якість роботи керівника, га, П’ятнице та „невідомий” працівник виконкому?
Опісля окладів П’ятниця, у своїх випадах, „плавно” переходить до, начебто, роздутих штатів на підприємстві. Зокрема, йому не до вподоби, що у штаті є, цитуємо: „заступник директора з безпеки. Чи, може, там ракети стратегічні виробляють або атомні підводні човни?”... Куди хватив! Ні, „добродію”, - на підприємстві виробляють тепло для людей, а ще пологовий будинок будують тощо. А це (сукупно) шість об’єктів підвищеної, замітьте, небезпеки по всьому місту – вони й охороняються в наш неспокійний час силами підприємства. А очолює ці сили, до вашого відому, не заступник директора з безпеки, а начальник відділу з безпеки, з окладом начальника відділу – не заступника директора. І охороняється, сплюньте три рази через ліве плече, без різних позаштатних ситуацій. Адже, якщо щось, не доведи Господи, трапиться... Стоп! А чи не таких ви прагнете ситуацій, П’ятнице та „невідомий” працівник виконкому? А потім першими будете волати про прорахунки та злочинну халатність, заробляючи на людському горі свій політичний капітал!? Чомусь так і хочеться спитати: а може ви, П’ятнице, терорист?...
Не втомились, шановний читачу, - потерпіть трішки: ще лишилось парочка „мильних бульбашок” від „жителя міста на Дніпрі”, а точніше, від члена виконкому О.Дзядка, коментар якого далі, буцімто, використовує П’ятниця. Адже він, сердега, (чи вони) угледів, окрім „роздутих штатів” ще й, знов цитуємо:„...на підприємстві парк легкових автомобілів: колишньому його директорові Євгену Степановичу (вклоняюсь йому до ніг!) достатньо було „Москвича”, який справно їздив на дешевому 76-му бензині...”. Доводимо до відому громади: „Москвича” та „Волгу” (уявіть собі їх вік) було продано, а на виручену суму придбано аж два розкішних „лімузини” під назвою „Ланос” вітчизняного виробництва – дешевше них, хіба що, „Таврія”. Можна було б придбати і „Таврії”, але їхні нескінчені ремонти (автомобілісти знають) потребували би набагато більше коштів, аніж їхня вартість. До цього варто додати, що за часів керівництва Євгена Степановича Говоруна тепломережа була в обласному підпорядкуванні і всі необхідні ресурси надходили безпосередньо з Кіровограду. Наразі ж, ані в області, ані в столиці, проблеми підприємства нікого не обходять – доводиться самим їздити і вирішувати всі питання. Якби було так, як раніше – СП ТОВ „Світловодськпобут” придбав би собі бричку та пару конячок, на яких Сергій Яременко їздив би собі „лєнінською” до виконкому, де наслухавшись таких поборників „справедливих тарифів” як О.Дзядок та Тамара Семенівна Рева, знову повертався на своє підприємство утирати сльози... Також, можна було б і на кучерові заощадити - батіжком конячок періщити не складна наука...
І останнє – автономне опалення. О.Дзядок „у серцях” повідомляє П’ятниці, що, буцімто, супостат „Світловодськпобут” чинить опір населенню міста, яке спить і бачить, як встановити собі індивідуальне опалення. У якості прикладу наводиться досвід Знам’янки, де спостерігається повальна „автономія”. Але ввічливо замовчується, що житловий фонд цього міста складається з індивідуальної забудови, а дво-трьохповерхові будинки можна по пальцях перелічити... У Світловодську ж ті, що „мерседеси” мають, вже давно „автономки” собі встановили. А де пересічній сім’ї на подібну розкіш „нашкребти” від 8 до 12 тисяч гривень? Тоді, яке населення мали на увазі О.Дзядок та П’ятниця: чи не те, що чманіє від вдихання продуктів згоряння газу в котлах „індивідуалок” квартир своїх заможних сусідів? Особливо над цим варто замислитись представникові виконавчої влади О.Дзядку. А щоби легше думалося, варто вдатися до арифметики: у Світловодську налічується 13,5 тис. абонентів, які користуються централізованим теплопостачанням, якщо цю кількість перемножити на 10 тисяч гривень (середня вартість встановлення „автономки”), вийде 135 мільйонів гривень – стільки сукупно грошей треба, щоби всі опалювалися індивідуально. Майже три річних бюджетів міста! От, якби хоча б 10 відсотків від цих 135 мільйонів - „Світловодськпобут” залюбки цю суму витратив на заміну усіх міських тепломереж, через застарілість яких втрачається понад 13,5% тепла... Що, безумовно, позначилось би на відповідний відсоток тарифів на тепло – у бік їхнього зменшення, звичайно...
Припускаємо, що автор і співавтор статті, на яку ми даємо відповідь, і самі прекрасно все розуміють, але, на тлі недолугого керівництва нинішньої міської адміністрації, інстинкт самозбереження примушує вдаватися до випробуваного методу „полювання на відьом”. Також припускаємо, що автор і співавтор – одна особа. Але, як то кажуть, не спійманий – не Дзядок...
Прес-служба СП ТОВ „Світловодськпобут”
