Він, а також головний „вікінґ” Володимир Бобко, глибоко переконані, що „пали” жертвами недобросовісної конкуренції і якихось підкилимових чвар та змови поміж членами конкурсного комітету та їхніми конкурентами. Та, повернімося до Віктора Макарова... Ще влітку, пригадує він, у нього відбулася зустріч в кабінеті міського голови Павла Солодова, на якій також були присутні виконкомівець Олександр Дзядок та міськдепи Олександр Возний і Віталій Юшко. Так от, на цій зустрічі пан Макаров заручився, як він вважав, твердим словом мера стосовного того, що у разі виконання з боку „Екіпажу” додаткових мір, направлених на поліпшення якості автоперевезень, йому (панові Макарову) будуть надані додаткові преференції на запланованому на осінь вищезазначеному конкурсі. І той взявся до справи. За рахунок банківського кредиту у 270 тисяч гривень було придбано два нових ПАЗи – на 25 і 30 місць, до речі, під заставу повернення банківських коштів довірливий директор „Екіпажу” заклав будинки – свій і своєї матусі. Не на словах, а на завіреному папері виклав зобов’язання, що у разі перемоги на маршруті №11, він на ньому забезпечить безкоштовне і бездотаційне (тобто, без „зазирання” до міського бюджету) перевезення школярів до школи і додому. Такий же завізований документ стосувався й маршруту №24. А після того, як конкурсний комітет, перевіряючи готовність автотранспортників до роботи (база, вік та місткість автобусів) за рейтингом визнав його „Екіпаж” другим після АТП №13507, Віктор Макаров, й поготів, ходив мов окрилений. І так – до середини жовтня... Аж ось на засіданні конкурсного комітету (голова перша заступниця мера Ірина Ковра), на якому, за словами пана Макарова, не було репрезентовано жодного представника соціальноуразливих верств населення (ветеранів, інвалідів, чорнобильців тощо) перевагу на маршруті №11 віддають „Світ-Автолегіонові”, а на маршруті №24 – АТП №13507. „Світ-Автолегіон”, за усіма показниками, наголошує пан Макаров, згідно перевірки підприємства тією ж конкурсною комісією, посідав лише четверте місце. А серед зобов’язань у разі перемоги „Світ-Автолегіон” обіцяв лише відремонтувати дві зупинки на виграшному маршруті. „Ремонтувати по різному можна: пофарбувати, лавочки поставити, а можна, й взагалі, якусь залізячку приварити. Ну, скажіть, будь ласка, чи йде у порівняння моя письмова гарантія возити на цих маршрутах безкоштовно, без дотацій з бюджету школярів? Хіба так чинить влада, поважаюча і вболіваюча за своїх громадян?”, - у розпачі, допитувався наш співбесідник. До його запитання долучився й Володимир Бобко, „Вікінґ” якого, з сімома маршрутками програв „битву” на маршруті №9 „Фаетонові”, у якого, за словами пана Бобка, налічується всього чотири маршрутки...

Гадаємо, у найближчим часом ми, переадресувавши запитання Віктора Макарова та Володимира Бобка голові конкурсного комітету, спробуємо, як то кажуть, розставити всі крапки над „І”, зокрема і те, чому сукупно 27 одиниць транспорту (а за цим живі люди) залишаються „на приколі”. А поки що, навіть, неозброєним оком видно, як поступово збільшується інтервал руху пасажирського автотранспорту і, як наслідок, - пасажирські сідниці, які ледь не витискують вікна маршруток...

Віталій АСАУЛЕНКО