Імена кровопивців світловодських вулиць все ще залишаються
А міська "Свобода", інші порядні люди так хотіли зробити місту подарунок до Дня його народження.
Ще за президентства Ющенка скласти перелік вулиць, названих на честь діячів комуністичного режиму. Мета — змінити у подальшому усіх цих лєнінів, свердлових, кірових та іншу антиукраїнську потолоч у топонімічних назвах на щось більш пристойне. Тодішні виконкомівці "взяли під козирок" і склали такий перелік. І виявилось, що таких вулиць у Світловодську налічується аж сорок дві.
Ще за президентства Ющенка скласти перелік вулиць, названих на честь діячів комуністичного режиму. Мета — змінити у подальшому усіх цих лєнінів, свердлових, кірових та іншу антиукраїнську потолоч у топонімічних назвах на щось більш пристойне. Тодішні виконкомівці "взяли під козирок" і склали такий перелік. І виявилось, що таких вулиць у Світловодську налічується аж сорок дві.
^ Реклама ^Навіть є вулиця імені Постишева, який в Україні особливо затято виконував волю своїх кремлівських "паханів" в організації Голодомору 1932-33 років. Є і вулиця імені ще одного "зарізяки" — Чубаря, який, як відомо, завізував постанови Совнаркому УССР від 1932 року "Про боротьбу з саботажем у хлібозаготівлях" та "Про занесення на чорну дошку сіл, що злісно саботують хлібозаготівлі" з доважком переліку жорстоких каральних заходів...
Тоді — у 2008 році — в оргвідділі міськвиконкому пояснили: список-то ми склали, а от щодо перейменування потрібні відповідні кошти, яких, зазвичай, хронічно бракує. І ось — 2011 рік... На одному із останніх своїх зібрань МО ВО "Свободи" одностайно було схвалене звернення до міських властей з вимогою приступити врешті до шляхетної справи — очистити міські вулиці комуністично-окупаційного сміття...
За пару-тройку тижнів "свободівці" отримали офіційну відповідь за підписом міського голови Юрія Котенка. Так, дійсно, йшлося у ній, у 2008 році було утворено комісію з топонімічної зміни вулиць, бульварів та площ. Але, зазначається в означеній відповіді, комісія дійшла висновку, що все це — внесення змін у технічну документацію, у державні акти на право власності на землю, у паспорти громадян тощо — потребує значних фінансів. І як підсумок документу — у міському бюджеті на 2011 рік на виконання подібних робіт коштів не передбачено... Та ми розуміємо, кажуть "свободівці", що не передбачено, але ж ви покладіть початок добрій справі, продемонструйте, що ви — українські депутати, а не малороси недорікуваті та кремлівські шпигуни — задекларуйте своє прагнення хоча б постановою, а далі ми вже якось самі зорганізуємо громаду кошти збирати...
От і виходить, що і до Дня міста, яке відзначається у нас першої неділі червня, і до ювілейної річниці Української Незалежності кат України Лєнін "махатиме" своєї кам’яною ручищею у центрі міста на вулиці свого ж імені, а городяни й надалі мешкатимуть на вулицях 42-х особин, які безпосередньо чи опосередковано причетні до принаймні піввікової відсталості України від нормальних цивілізованих держав.
ДЛЯ ХОХМИ
Діло було у Львові наприкінці 80-років. Національно свідомі галичани перейменували свою вулицю Лєніна на вулицю Бандери. А акурат на цій вулиці розміщувався обласний КҐБ. Уявляєте, як скреготало зубами ҐБешне начальство у Москві, відправляючи кореспонденцію на адресу: "УССР, г. Львов, ул. Бандеры…, областное управление Комитета Государственной Безопасности".
Віталій АСАУЛЕНКО.
Фото автора.
Тоді — у 2008 році — в оргвідділі міськвиконкому пояснили: список-то ми склали, а от щодо перейменування потрібні відповідні кошти, яких, зазвичай, хронічно бракує. І ось — 2011 рік... На одному із останніх своїх зібрань МО ВО "Свободи" одностайно було схвалене звернення до міських властей з вимогою приступити врешті до шляхетної справи — очистити міські вулиці комуністично-окупаційного сміття...
За пару-тройку тижнів "свободівці" отримали офіційну відповідь за підписом міського голови Юрія Котенка. Так, дійсно, йшлося у ній, у 2008 році було утворено комісію з топонімічної зміни вулиць, бульварів та площ. Але, зазначається в означеній відповіді, комісія дійшла висновку, що все це — внесення змін у технічну документацію, у державні акти на право власності на землю, у паспорти громадян тощо — потребує значних фінансів. І як підсумок документу — у міському бюджеті на 2011 рік на виконання подібних робіт коштів не передбачено... Та ми розуміємо, кажуть "свободівці", що не передбачено, але ж ви покладіть початок добрій справі, продемонструйте, що ви — українські депутати, а не малороси недорікуваті та кремлівські шпигуни — задекларуйте своє прагнення хоча б постановою, а далі ми вже якось самі зорганізуємо громаду кошти збирати...
От і виходить, що і до Дня міста, яке відзначається у нас першої неділі червня, і до ювілейної річниці Української Незалежності кат України Лєнін "махатиме" своєї кам’яною ручищею у центрі міста на вулиці свого ж імені, а городяни й надалі мешкатимуть на вулицях 42-х особин, які безпосередньо чи опосередковано причетні до принаймні піввікової відсталості України від нормальних цивілізованих держав.
ДЛЯ ХОХМИ
Діло було у Львові наприкінці 80-років. Національно свідомі галичани перейменували свою вулицю Лєніна на вулицю Бандери. А акурат на цій вулиці розміщувався обласний КҐБ. Уявляєте, як скреготало зубами ҐБешне начальство у Москві, відправляючи кореспонденцію на адресу: "УССР, г. Львов, ул. Бандеры…, областное управление Комитета Государственной Безопасности".
Віталій АСАУЛЕНКО.
Фото автора.
