Чотири насичених сесійних годин
Десята сесія світловодської міськради, що відбулася 22 березня у сесійній залі адмінбудинку, розпочалася, як зазвичай, з мажорних ноток: двох депутатів привітали з ювілейними днями народжень, а одного — з тим, що він власне став депутатом...
Робоча ж фаза сесії розпочалася із запиту члена фракції ПР Костянтина Каспрова щодо передачі до комунальної власності водопровідної мережі на вулицях Комарова, Дружби та Тімірязєва, яку тамтешні мешканці, не розраховуючи на куций міський бюджет, проклали для себе "у складчину". А від міста їм потрібно тепер лише одне — щоби їхній водогін воно взяло на баланс та облік. Обранці підтримали колегу і доручили заступниці міського голови з комунальних питань Людмилі Гетманець протягом місяця вирішити це питання.
Безумовно, одним із центрових питань стало обговорення того, що робити з протестом в.о. світловодського міжрайпрокурора на рішення міськдепів на минулій сесії про надання згоди на розроблення проекту землеустрою на території автостанції загальною площею 5 тисяч квадратних метрів ПАТ "Концерн Галнафтогаз", який вже три роки як прагне збудувати тут модерновий автозаправний комплекс та СТО...
У меншості пані Чекаленко виявилась і при розгляді питання про передачу із комунальної власності у державну будівлі та майна, де наразі розміщується Світловодський міськрайсуд. Акценти щодо цього розставляв голова цього суду Юрій Мельничик. Він нагадав обранцям, що суд за своїм статусом — організація неприбуткова. Відтак, гроші на облаштування судів виділяються із коштів Держбюджету. Але у разі, наголосив головний суддя, якщо суддівський будинок перебуває у державній власності. Будинком же нашого суду володіє місто. А раз так, то й ремонтуватися він має за кошти міського бюджету, що є по суті нездійсненою задачею...
На підтримку законників виступив депутат облради Сергій Яременко. Він нагадав присутнім, що в даній будівлі до суду розташовувався дитячий садок — про це вже 15 років нагадують додаткові перила на вишині у півметра від східців (для діточок) та стіни, розмальовані черепашками, зайчиками та іншими казковими персонажами.
"Про яку повагу до суду може йти мова, коли його відвідувачі потрапляють до такого приміщення?", — запитав присутніх облдеп.
Натомість Любов Чекаленко нагадала про категоричну заборону Кабміном закриття шкіл та дитсадків і зайняття їхніх приміщень різними організаціями. Разом з тим, вона запропонувала панові Мельничику через своє київське начальство добитися виділення коштів з Держбюджету і викупити у міста цікавлячу міськрайсуд будівлю...По першій позиції головний суддя нагадав, що Кабмінівська постанова з’явились набагато пізніше вселення суду у дитячий садок. На другу — головний суддя зазначив, що будівля суду нікуди з міста не дінеться, навіть, ставши державною власністю...
І депутати задовольнили клопотання слуг Феміди — так само, як і клопотання метрологів щодо своєї контори на 9-го Січня, 100а...
Тут не лише пані Чекаленко — чимало інших міськдепів — заперечували безоплатну передачу (з тієї ж причини, що й суд) приміщення з комунальної до державної власності: мовляв, ця служба "ще ті лупить грошенята" за свої послуги, а ми їй — безоплатно нашу нерухомість... Передали. Після цього Любов Чекаленко — може чисто випадково — полишила сесійну залу. Але невдовзі повернулася.
А в цей час власник фірми "Ескулап" Лев Брагинський, як завжди своєю палкою промовою переконав обранців, що їм, із 16 аптечних об’єктів (як "Ескулапа", так і "Ліків Кіровоградщини"), на 4-х не треба підвищувати орендну плату. Вона, заявив він, і без цього — зависока. Невеликі за площею аптечні кіоски, за його словами, ще якось витримають це збільшення. Але оті чотири... Вони значні за площею і нова "планка" орендної плати стане абсолютно для них збитковою...
Наступне резонансне питання торкалося індивідуального опалення. Річ у тім, що депутати минулої каденції, напередодні місцевих виборів
У дебатах щодо цього знов виступив облдеп Яременко. Він наголосив, що треба керуватись передовсім постановою Кабміну, яка чітко визначає, що відключатися від ЦО можна лише цілим будинком, а не "по-квартирно". Це рівнозначно, заявив він, якби міськрада конкретно взятого населеного пункту намагалась внести якісь коригування у загальнодержавні Правила дорожнього руху. І він закликав своїх "молодших" колег взагалі відмінити минулорічне рішення "Про затвердження порядку відключення...". Але колеги нічого відміняти не стали, а підтримали натомість пропозицію пані Гетьманець. А по суті — "умили руки": бажаючим відключитися (крім, звісно, "блатних"), у посиланні на тую Кабмінівську постанову 2007 року буде відмовлятися, але вони, хоч кровні свої наперед не платитимуть.
...А коли пані Чекаленко повернулася, розпочався розгляд ще одного земельного питання — про надання згоди на розроблення землеустрою з виділення земельної ділянки у постійне користування (і знов таки — п’яти тисяч квадратних метрів) на вул. Новогеоргіївській, 9 для Кіровограддержрибохорони.
Вмовляючи колег підтримати кіровоградських рибінспекторів, лідер фракції "За Світловодськ" Валентин Козярчук сказав, що на нижньому і верхньому б’єфах нашого водосховищах орудують наразі кременчуцька та черкаська рибінспекції. Результати їхньої "роботи" позначаються здебільшого у сітках, що перегородили наше море уздовж і впоперек, навіть, попри рибний нерест. Тому, завив він, треба дозволити облаштуватись на світловодських теренах і нашій рідній — кіровоградській — рибінспекції...
Не заперечую, парирувала на це Любов Чекаленко, напевне вже не розраховуючи на підтримку колег цього сесійного дня, який вона назвала "поганим", але чому такі величезні площі світловодської землі треба для означеної рибінспекції... Мовляв, чи не для пана Козярчука — для ще однієї "розважалки"? І запропонувала відправити це питання на доопрацювання...
Ніяких баз відпочинку на цих площах не планується, відповів присутній на сесії представник Кіровограддержрибохорони. А площі такі потрібні для облаштування як самого персоналу, так і для розміщення наземного та водного транспорту.
"І для просушування сіток!", — вигукнув який дотепний обранець.
Й цього разу міськдепи, не послухавши пані Чекаленко, задовольнили "рідну" рибоохорону....Але набагато поганішим цей сесійний день виявився для головного освітянина Геннадія Френкеля, коли з трибуни перша заступниця мера Валентина Явтенко озвучила результати перевірки якості харчування тутешніх школярів і дитсадківців...
Булочка, чай та масло, сказала вона — геть не відповідають набору продуктів, затверджених Кабміном. Комісія з перевірки, за словами пані Явтенко, виявила недостатність у дитсадівських та шкільних стравах м’ясних, рибних та молочних, тобто, білкових продуктів, а також фруктів та овочів. Замість них, зазначила вона, дітей "присадили" на вуглеводні харчі — хліб та макарони.
Згідно тендеру, вела далі перша заступниця мера, постачанням харчів для шкіл та дитсадків займаються не виробники продуктів харчування, що, припустила комісія, було б дешевше, а маловідомі підприємці типу "купи-продай". Причому, три з чотирьох — з однаковим прізвищем Головко (щоправда, з різними ініціалами)...
До того ж ці постачальники "впарювали" харчі, за ціною вищою середньої по області. Так, зокрема, 4,6 тон рису у них було закуплено за ціною 10,25 гривень за кілограм, хоча середньо-обласна ціна — 8,7 грн./кг, дві тони курятини управління освіти закупило за 20,5 грн./кг (середньо-обласна ціна — 17 грн./кг), 1,6 тон масла вершкового — за 59 грн./кг (середньо-обласна ціна — 47 грн./кг)...
Тобто, по всім позиціям, наголосила пані Явтенко, комісією зафіксовано значні розбіжності між закупівельною і середньо-обласною цінами. Відтак, підсумувала вона свою промову, комісія радить обранцям проголосувати за передачу результатів перевірки до правоохоронних органів. А керівникові управління освіти — розірвати кабальні для міського бюджету нині існуючі тендерні договори, внесла додаткову пропозицію Любов Чекаленко...
У нетривалій за часом відповіді, керівник УО Геннадій Френкель вдався до алегорії — він сказав, що цифри, які щойно почули міськдепи, можна порівняти із наказом описати Землю з космосу людині, яка і у космосі не була.
"Відтак, — заключив пан Френкель, — щоби прийняти правильне рішення — треба насправді відчувати біль за стан дитячого харчування".
Але обранці підтримали пропоноване пані Явтенко. Разом — із пропозицією пані Чекаленко.Віталій АСАУЛЕНКО,
Богдан ДРОЗДОВ (фото).