Основна функція водосховища – водо регулююча, тобто регулювання стоку Дніпра по всьому Дніпровському каскаду. Воно забезпечує перерозподіл 80% стоку Дніпра. Режим спрацювання та наповнення водосховища однотипний та характеризується весняним наповненням, стабільними рівнями в літньо-осінній період та значним спрацюванням у зимовий період. Сезонні коливання рівня води досягають 3 метрів. Нормальний підпірний рівень водосховища (НПР) — 81м над рівнем Балтійського моря. Приблизно на такому рівні стоїть вода з ІІ декади травня по ІІ декаду жовтня. З жовтня починається планове спрацювання водосховища, і до початку квітня рівень падає приблизно до відмітки 78м, щоб підготуватись до прийому весняного паводку. Після цього знову починається наповнення і т. д. Про ці сезонні коливання рівня води у водосховищі відомо практично всім — як посадовим особам, так і пересічним громадянам.

Енергетики скидають воду з водосховища не як заманеться. Рівні всіх водосховищ Дніпровського каскаду та запланований скид води щомісяця визначає спеціальна міжвідомча комісія у м. Київ, куди входять представники близько 30 заінтересованих міністерств та відомств, в тому числі Мінприроди, Держкомрибгоспу, Держводгоспу та інших.

Рівень води внаслідок скиду понижується не більше ніж на 1-2см за добу. Зокрема, 16 березня рівень води у водосховищі становив 78,24м, а запланована комісією на 1 квітня відмітка рівня води — 78,10м. Розрахунки, як кажуть, робіть самі. Різко понизити рівень води у водосховищі (хоча б на 10см за добу) технічно неможливо — пропускні можливості ГЕС не безмежні. Так що звинувачувати енергетиків у задусі риби на Присуллі, я вважаю, некоректно і безпідставно.

Що стосується безпосередньо задухи риби — з тих телерепортажів, що я бачив, можна виявити послідовність подій: внаслідок планового пониження рівня води частина риби залишилась у відокремлених від основної акваторії ямах. Оскільки рівень води продовжував падати (як у водосховищі, та і в ямах), риба в цих невеличких калюжах під льодом банально задихнулась. У телеінтерв’ю недавно призначений голова Держкомрибгоспу України В.С. Дронік сказав, що подібна ситуація на Присуллі повторюється мало не щороку. Щоб попередити задухи, необхідно прорити рибомеліоративні канали, якими риба могла б виходити з ям за відступаючою водою. Але на це потрібні багатомільйонні кошти, яких держава не виділяє. Так що залишається вигрібати з ям та вивозити загиблу рибу, щоб вона не потрапила у Дніпро, коли рівень води знову почне підійматись.

Масштаби загибелі риби на Присуллі з телевізійних репортажів я встановити не змозі. В районі Світловодська задухи риби не виявлено — специфіка водосховища дещо інша. У Цибульницькій затоці рельєф дна в цілому рівний, а глибини більші, ніж на Присуллі, і риба спокійно відходить разом з водою.

Чи не єдина в районі частина Кременчуцького водосховища, де можливі зимові задухи — це затока між селами В. Андрусівка та Калантаїв. Щороку вона відокремлюється від водосховища, і в окремі суворі зими там може виникати задуха. А відстежувати стан зимівлі риби та вживати можливі заходи по попередженню задухи в природних водоймах повинна рибінспекція, це її прямий обов’язок.

Сезонні задухи риби в Присуллі відбувались і раніше. Але потужна PR-компанія з цього приводу пішла лише нещодавно. Хто її ініціював — можна лише здогадуватись. Телевізійникам лише тему дай — а сенсацію вони й самі роздують. Але проблема існує, і вирішувати її треба. І не виключено, що після цієї PR-компанії держава виділить Держкомрибгоспу кошти на проведення в Присуллі рибомеліоративних робіт, щоб не допускати повторення задух у майбутньому. Тим більше, що підґрунтя для цього вже належним чином підготоване добре організованою PR-компанією. А що з цього вийде — покаже лише час.

Головний спеціаліст Держуправління ОНПС в Кіровоградській області
К.І. Рибачук