Коли не всі дороги піском посипали…
Перелом, вивих, забиття та розтягнення, отримані на вулиці, будь-якої пори року, окрім зими, сприймаються як дещо екстраординарне. А от взимку – майже як норма. Адже у свідомість багатьох наших громадян, говорить лікар-травматолог світловодської поліклініки Андрій Переверзєв, закарбувалося: взимку на дорогах слизько бо піску комунальники сиплють недостатньо. А раз так, вихід на вулицю такої пори багато хто з нас розглядає як своєрідну лотерею: впаду-не впаду, травмуюсь-не травмуюсь...
Готуй кістки й взуття заздалегідь!
Причиною збільшення взимку переломів кісток, травматолог, як і більшість із нас, вважає, звісно, слизькі дороги. Але разом з тим, він звертає увагу на те, що їх (переломів) було би на порядок менше, якби в цей період у людських кісках був би "літній" вміст вітаміну D, кальцію та йоду. Тобто складників, відповідальних за міцність кісткової тканини. Тому Андрій Переверзєв радить протягом року споживати продукти багаті на кальцій. Звісно, свіжих кропу та петрушки (у в них кальцію – "хоч греблю гати") взимку не відшукати. Але варто знати: чимало продуктів, здатних "наповнювати" кальцієм наші кістки, можна придбати на ринках чи у крамницях протягом усього року. Це і молокопродукти, особливо сир "Голландський" та бринза, це і морепродукти, особливо, креветки, це і бобові, особливо, квасоля та соя. А також – насіння кунжуту, які, за словами травматолога, є лідером серед продуктів з найбільшим вмістом кальцію. Окрім цього, достатньо цього елементу міститься в жирній рибі, яйцях та крупах... Далеко не зайвим наш консультант – у площині профілактики зимового (і будь-якого іншого) травматизму – вважає і заняття спортом, особливо, плаванням. Адже, каже він, у воді тіло людини знаходиться у підвішеному стані, через що "працюють" всі групи м’язів, мимохідь зміцнюючи м’язову тканину.
Також травматолог рекомендує більш "критично" оцінювати своє зимове взуття. Особливо те, підошва якого виготовлена із різних пластиків та полімерів – у ній, навіть на посипаній піском доріжці людина відчуватиме себе наче на ковзанці. Найбільш "стійкою" вважається гумова підошва...
Якщо немає у вашому гардеробі нічого подібного, а на "правильне" взуття – грошей, наш консультант радить виготовити захисні протектори самотужки. Для цього на підошву треба нанести шар водостійкого клею та втокмачити її у пісок. Після висихання підошва набуде властивостей наждачного паперу, що помітно зменшить сили ковзання ніг на слизькій дорозі.
І от ви впали…
Безпечне ходіння в ожеледицю, продовжив пан Переверзєв, має свою специфічну відмінність. Так, якщо, коли не слизько рекомендується спочатку ступати на п’яту, поступово переміщуючи вагу тіла далі на всю ступню – в ожеледицю ступати треба всією ступнею. "Царська постава" з гордо задертою головою і широким кроком тут, також, недоречні – тіло слід подати трішки уперед і підігнути ноги у колінках, а крок зробити якомога коротшим... Безумовно, говорить травматолог, все передбачити заздалегідь неможливо. З огляду на це він радить навчитися "грамотно"... падати. Коли "наближення" до землі вже аж ніяк не оминути, треба негайно присісти (щоб вишина падіння стала мінімальною) і максимально згрупувати тіло. А впавши, треба поквапитись швиденько, наче герой "вестерну", перекотитись з боку на бік (і кілька разів не завадить). Такі дії, за словами травматолога, дозволять "обманути" силу удару – замість того, щоб ламати кістки, вона "піде" на крутіння... Та, якщо різкий біль після падіння пронизав усе тіло, а місце забиття продовжує "нити" – негайно викликайте "швидку". І не треба довго розмірковувати, що то воно болить – перелом, вивих, забій чи розтягнення м’язів. Усе це, наголошує Андрій Переверзєв, може мати малоприємні наслідки – аж до інвалідності... На "до-лікарському" етапі він рекомендує прикласти холод до найбільш болючого місця (благо, снігу обабіч вистачає) та обмежити, наприклад, шарфом, його рухомість. Але – без надмірних зусиль, адже ще не відомо, від якої травми слід рятуватися. Іще, не треба зголошуватись на "зцілення" від різних добродіїв, що опинилися поряд. Так, застерігає травматолог, в жодному разі не треба дозволяти таким "знавцям" смикати за руку або ногу у "стопудовому"переконанні, що "там у вас вивих".
Віталій АСАУЛЕНКО
Причиною збільшення взимку переломів кісток, травматолог, як і більшість із нас, вважає, звісно, слизькі дороги. Але разом з тим, він звертає увагу на те, що їх (переломів) було би на порядок менше, якби в цей період у людських кісках був би "літній" вміст вітаміну D, кальцію та йоду. Тобто складників, відповідальних за міцність кісткової тканини. Тому Андрій Переверзєв радить протягом року споживати продукти багаті на кальцій. Звісно, свіжих кропу та петрушки (у в них кальцію – "хоч греблю гати") взимку не відшукати. Але варто знати: чимало продуктів, здатних "наповнювати" кальцієм наші кістки, можна придбати на ринках чи у крамницях протягом усього року. Це і молокопродукти, особливо сир "Голландський" та бринза, це і морепродукти, особливо, креветки, це і бобові, особливо, квасоля та соя. А також – насіння кунжуту, які, за словами травматолога, є лідером серед продуктів з найбільшим вмістом кальцію. Окрім цього, достатньо цього елементу міститься в жирній рибі, яйцях та крупах... Далеко не зайвим наш консультант – у площині профілактики зимового (і будь-якого іншого) травматизму – вважає і заняття спортом, особливо, плаванням. Адже, каже він, у воді тіло людини знаходиться у підвішеному стані, через що "працюють" всі групи м’язів, мимохідь зміцнюючи м’язову тканину.
Також травматолог рекомендує більш "критично" оцінювати своє зимове взуття. Особливо те, підошва якого виготовлена із різних пластиків та полімерів – у ній, навіть на посипаній піском доріжці людина відчуватиме себе наче на ковзанці. Найбільш "стійкою" вважається гумова підошва...
Якщо немає у вашому гардеробі нічого подібного, а на "правильне" взуття – грошей, наш консультант радить виготовити захисні протектори самотужки. Для цього на підошву треба нанести шар водостійкого клею та втокмачити її у пісок. Після висихання підошва набуде властивостей наждачного паперу, що помітно зменшить сили ковзання ніг на слизькій дорозі.
І от ви впали…
Безпечне ходіння в ожеледицю, продовжив пан Переверзєв, має свою специфічну відмінність. Так, якщо, коли не слизько рекомендується спочатку ступати на п’яту, поступово переміщуючи вагу тіла далі на всю ступню – в ожеледицю ступати треба всією ступнею. "Царська постава" з гордо задертою головою і широким кроком тут, також, недоречні – тіло слід подати трішки уперед і підігнути ноги у колінках, а крок зробити якомога коротшим... Безумовно, говорить травматолог, все передбачити заздалегідь неможливо. З огляду на це він радить навчитися "грамотно"... падати. Коли "наближення" до землі вже аж ніяк не оминути, треба негайно присісти (щоб вишина падіння стала мінімальною) і максимально згрупувати тіло. А впавши, треба поквапитись швиденько, наче герой "вестерну", перекотитись з боку на бік (і кілька разів не завадить). Такі дії, за словами травматолога, дозволять "обманути" силу удару – замість того, щоб ламати кістки, вона "піде" на крутіння... Та, якщо різкий біль після падіння пронизав усе тіло, а місце забиття продовжує "нити" – негайно викликайте "швидку". І не треба довго розмірковувати, що то воно болить – перелом, вивих, забій чи розтягнення м’язів. Усе це, наголошує Андрій Переверзєв, може мати малоприємні наслідки – аж до інвалідності... На "до-лікарському" етапі він рекомендує прикласти холод до найбільш болючого місця (благо, снігу обабіч вистачає) та обмежити, наприклад, шарфом, його рухомість. Але – без надмірних зусиль, адже ще не відомо, від якої травми слід рятуватися. Іще, не треба зголошуватись на "зцілення" від різних добродіїв, що опинилися поряд. Так, застерігає травматолог, в жодному разі не треба дозволяти таким "знавцям" смикати за руку або ногу у "стопудовому"переконанні, що "там у вас вивих".
"У такий спосіб можна лікувати не більше вивихнутого пальця. Все інше залиште травматологам"
, – наголосив наостанок наш консультант.Віталій АСАУЛЕНКО