На сучасному етапі наш Прапор звільнився з московського „полону” 24 липня 1990 року, замайорівши перед Будинком київської міськради.
Але й світловодці мають пишатися своєю національною гордістю – вперше в області і регіоні (навіть „прадвінутий” Кременчук відстав) синьо-жовте знамено здійнялось у небо поряд з окупаційним червоно-синім (УССР) на центральній площі саме нашого міста. Сталося це 12 вересня того ж таки 1990 року. Скільки після цього списів було зламано – і комуністи, що нині так і залишаються на державних посадах, або вже пенсії - по кілька тисяч гривень отримують як держслужбовці, - намагалися його по ночах зривати і тодішній прокурор міста Юрій Спусканюк прокурорські протести „тиражував”...Все здолали патріоти-городяни, жаль лише, що переважна більшість тодішніх київських демократів перетворилася на „дєрьмократів”. А може й демократами національними вони ніколи не були – просто треба було шукати нове „корито” на тлі розвалу совєтської імперії?
...А нині той самий героїчний прапор, переданий до міського краєзнавчого музею активним учасником тих вікопомних подій, нині покійним Олександром Офіленком, акуратно зберігається в одній з музейних шухляд. У нього і номер інвентарний навіть єсть...
Віталій АСАУЛЕНКО
