Між іншим, цуценят вона роздає усім бажаючим безкоштовно. Головний тут для неї критерій – добрі очі і привітна усмішка... Безумовно, усім сусідам не догодиш, але більшість з них, каже пані Ангеліна, ставляться до такого оточення поблажливо. Тим більше, що її "тойчики" не галасливі. Щоправда, за винятком тих моментів, коли їхня "мама" повертається з роботи. "Тут радості – словами не передати!", – каже вона. А потім ця "зграя", загальною вагою у третину дорослого ротвейлера (18 кілограм), вишикується біля своїх повідків. На прогулянку!.. Взимку особливо не нагуляєшся – мерзнуть короткошерсті собачки. Головне – одягнути їх як слід у костюмчики, що вона виготовляє власноруч.

"Знаєте, – сказала пані Ангеліна наприкінці нашої "фотосесії", – бувають у житті моменти, заради яких варто жити. Наразі у мене цих "моментів" аж дев’ять...".


Віталій Асауленко