Свята різдвяного циклу розпочинаються ще 2 січня в день Гната. Дівчата ретельно прибирали оселю та готували різноманітне святкове спорядження – "Павучки", "Їжачки", "Дідух".

До 4 січня, дня Анастасії, оселя повинна бути святково прибрана. Саме в цей день заготовляють сировину для приготування майбутньої святкової вечері. Нерідко на Анастасію кололи свиню, тобто проводили "свіжину".

Нарешті – кульмінація свята – Святвечір, або ж Багата кутя (6 січня). За традицією кожен член родини в цей вечір повинен бути вдома, причому не можна спізнюватись до святкового столу, бо будеш весь рік блукати. Під час цієї вечері не можна виходити з-за столу та голосно розмовляти.

Святковий стіл повинен вражати своїм різноманіттям, але не треба забувати, що ще триває піст, тому любителям чарки доведеться трохи зачекати. Найголовнішою стравою на столі цього вечора є, безумовно, кутя.

Рецептів її приготування існує декілька. Різдвяна кутя готується з пшениці, меду, горіхів та ін. Упродовж всіх свят, аж до Хрещення, кутя повинна стояти на найпочеснішому місці у Вашій оселі.

Прийнято на Багату кутю поминати душі померлих родичів. Після закінчення вечері діти несли обід до своїх хрещених, дорослі готувалися до вечірньої церковної служби.

Лише дівчатам, які завжди хочуть дізнатися про свою долю, не було спокою. Серед способів – дещо дивовижний зараз: треба помити посуд, а потім взявши чисту тарілку вибігти на вулицю і стукати по ній ложкою. З якої сторони озветься собака, з тої і буде наречений.

Поступово закінчується вечір і настає чарівна Різдвяна ніч. Спати не можна, бо все щастя проспиш. Проте навіть при великому бажанні заснути просто неможливо – церковні дзвони, ватаги колядників створюють урочисто-святкову гаму звуків.

Обряд колядування досить давній – він походить іще з дохристиянських часів, коли наші пращури вшановували Сонце святом Коляди. Найбільше серед колядників зустрічаються діти, і це зрозуміло. Колядувати і заходити першими до оселі господаря в день Різдва можна лише хлопцям, які, згідно із звичаєм, несуть в домівку мир та спокій.

Після закінчення церковної відправи родина знову збирається на святковий обід, який вже не є пісним. Сало, печінка, ковбаса, різні смаженості та копченості, все за чим сумувала під час посту душа, повинно стояти на столі.

По обіді – час заслуженого відпочинку. В гості ж потрібно йти вже після обіду. Одружені діти, як правило, йдуть до своїх батьків. На вечір гуляння розпочинаються з новою силою.

Хлопці влаштовують вертеп – своєрідну виставу, головними дійовими особами в якій є "Коза", "Пастух" та інші. Наступний після Різдва день – це день Богородиці. Треба вшановувати матерів та жінок, категорично забороняється працювати вагітним жінкам. До речі, жінкам в цей день, аби не нудьгували, дозволяється колядувати.

Народні прикмети:
Якщо на Багату кутю паморозь або сніг – то літо мокрим буде.
Зелене Різдво – білий Великдень.

"СВ"