З лютого поточного року, а ми писали про це регулярно, Світловодськ отримав, поза сумнівів, преференції у реформуванні свого тепло-та водо-каналізаційного сегменту ЖКГ. Адже місто, завдяки активному відстоюванню його кандидатури властями, вибороло право (а ще - Каховка, Нова Каховка, Ізюм та Лозова), щоби цим ділом займалися фахові спеціалісти київського Інституту місцевого розвитку (ІМР). Замітьте, роботи, а їхня вартість коливається у межах 50 тисяч доларів, виконувались для міста абсолютно безкоштовно – проекти ІМР фінансуються Агенцією США з міжнародного розвитку (USAID)...

На відміну від рідного міста у кременчуцької газети «Кремінь» у Світловодську не вельми широка читацька аудиторія. Принаймні, так було ще донедавна... Та, завдяки старанням активного функціонера міського осередку партії „Наша Україна" Олександра Дзядка, 28 вересня про газету дізнались навіть ті світловодці, які раніше і не здогадувалися про її існування. Саме у цей день на мітингу виборчого блоку НУ-НС на Бульварному узвозі він зачитав з трибуни статтю „Світловодське царство”, опубліковану у черговому числі „Кременю” від 27 вересня. А юнаки і юнки з символікою блоку НУ-НС, до того ж, роздавали стоси ксерокопії означеної статті усім бажаючим.

Світловодці, не байдужі до рідного міста, такого звіту міської влади перед ними, як це було минулого четверга на центральній площі, так і не пригадали, як пам’ять не напружували... У попередні роки було: зберуться городяни (чи то у Палаці культури, чи то у Парку відпочинку ім. Т.Г.Шевченка), вийде на сіреньку трибуну також вигляду міський голова і давай бубоніти щось своє. А ви, мовляв, слухайте. І ніякого тобі блиску, чи, бодай, змини голосових інтонацій доповідача. Четверговий же звіт виконуючого повноваження міського голови Геннадія Френкеля, приурочений відтинку діяльності влади від жовтня 2006 року і до сьогодення – повна тому протилежність.

Офіційним приводом для скликання п’ятничного мітингу на Бульварному узвозі стало задоволення прокурорського позову до суду щодо незаконності ЖЕКівського тарифу у 50 і 63 копійки (якщо будинок з ліфтом) за квадратний метр. А неофіційним, або прихованим...

Роботи фотомайстра В’ячеслава Стригуна – неповторні, самобутні – давно відомі світловодцям. Знають його творчий доробок в Кіровограді та в Києві, за межами нашої держави. Адже В’ячеслав Степанович, починаючи з 1980 року, постійно бере участь у міжнародних, республіканських, регіональних, персональних фотовиставках.
І ось 10 вересня – знову фотовиставка у міському Палаці культури – 50 фото робіт своєрідний творчий звіт до 50-річчя Майстра. Його прийшли вітати перший заступник міського голови Юрій Лукинський і керівник апарату ради Ольга Литвиненко, голова РДА Михайло Касьянов, вручили квіти, подарунки, Грамоти, подяки, сказали багато гарних слів. Адже практично збігся у часі вихід нового фотоальбому про Світловодськ, замовлений міською владою В. Стригуну. Вітали В’ячеслава Степановича і керівники підприємств, колеги-журналісти, друзі.

З настанням осені помітно у Світловодську пожвавішали роботи, пов’язані з ремонтом доріг. Так, на відтинку Лєніна, що проходить повз парк Шевченка, до тих 250 метрів, що у 2006 році ремонтував КП „Шляховик”, невдовзі додасться ще стільки ж – з обласного бюджету на це діло нарешті обіцяні 200 тисяч гривень надійшли. Хоча минулорічні чверть кілометра було заасфальтовано за 140 тисяч, тому, якби за тодішніми цінами, на отриману щойно суму можна було б відремонтувати близько 450 метрів „лєнінської”, Та – клята дорожнеча...

У неділю, 23 вересня, Парк культури і відпочинку ім. Т.Г.Шевченка був центром проведення VII Відкритої обласної спартакіади серед інвалідів. Кіровоградська обласна організація Всеукраїнського „Союзу організацій інвалідів України” (СОІУ) свій вибір на Світловодську зупинила не випадково – вже котрий рік поспіль світловодський Центр активної соціально-психологічної реабілітації інвалідів "Добрада", за своєю організаційністю і показниками росту, є прикладом для споріднених організацій інвалідів всієї Кіровоградської області...

Гостюючий наразі у своїх світловодських родичів восьмидесятирічний Кость Оверченко, уродженець затопленого нині Новогеоргіївська, який вже понад півстоліття живе у латвійській Єлгаві, обов’язково до 30 вересня повернеться додому, щоби проголосувати в українській амбасаді у вже рідній Латвії, обираючи український парламент. Адже, він - громадянин України, до того ж – свідомий громадянин. Пан Кость –поет. Без малого – член Спілки письменників України. Та, не стільки про його вірші ми з ним говорили, скільки – про його українськість, якої так бракує українцям України...

Не вельми затишно в останній час у своєму кабінеті почувається директор КП „Світловодський міськводоканал” Любов Осіпчук – податківці все частіше нагадують їй, що вона „ходе під статтею”. Причина – кількамісячна заборгованість по сплаті податку на додану вартість (ПДВ), яка на сьогодні дорівнює 960 тисяч гривень плюс штрафні санкції. А податок цей з розряду першочергових – якщо зволікати з його сплатою можуть і „дєло пришити”. А що робити, запитує у серцях Осіпчук: нинішнього тарифу вистачає лише на оплату електроенергії, на переказ до Пенсійного фонду і ледь-ледь на зарплату.

Денний сон міцно оволодів світловодською пенсіонеркою у власній квартирі в багатоквартирному будинку на головній вулиці міста – Лєніна. Рука звісилась з ліжка. Аж тут – пацюк, що пробігав повз у своїх пацючих справах. Він аж ніяк не міг відмовитись від спокуси поласувати „делікатесом” у вигляді пальця пенсіонерки. Ні, гризун не встиг його з’їсти – лише вкусив, і хазяйка прокинулася від різкого болю...