Теплопостачальники, демонструючи свою відкритість, організували минулої п’ятниці на своєму підприємстві зустріч з людьми, наділеними нині напівзабутим „чином” – старшими по багатоквартирних будинках, переважно, такими будинками, що обладнані приборами обліку теплової енергії. Саме перед ними „Світловодськпобут” ділився підсумками опалювального сезону-2009-10... Відкриваючи засідання гендиректор підприємства Сергій Яременко зазначив, що геть недоречно применшувати значення старшого по будинку, як це робиться вже кілька років поспіль. Адже, старший по будинку, як і квартальний у приватному секторі, є своєрідною сполучною ланкою між владою і громадою. Тому, в інтересах і першої, і другої відродити колишню значимість цієї категорії „будинкового” начальства. Що власне увійшло в один із трьох пунктів спільної резолюції, яка, між іншим, „народжувалася” прямо по ходу зборів. Другим пунктом стало спільне звернення до міських властей передати нарешті внутрішньобудинкові теплові мережі на обслуговування „Світловодськпобутові”. Адже він нині доволі серйозно налаштований на поновлення зниклого понад десять років тому гарячого водопостачання. А як же його поновлювати, зазначали присутні, коли навіть опалювальним батареям у квартирах – знаходяться на обслуговуванні ЖЕКів – ЖЕКівці не можуть дати ради: до самих будинків вода по трубах подається достатньо гаряча, далі – розпочинаються нарікання на прохолодні батареї у квартирах. А річ у тім, наголосив теплоінспектор Руслан Реут, що батареї не продуті і непромиті тими, хто зобов’язаний це робити – ЖЕКами... Ми, заявив гендиректор, готові взяти на себе оце додаткове навантаження без усякого збільшення тарифів, бо господар у труб – від котла до батарей – має бути один... Третє питання резолюції виявилось найбільш жвавим. Адже і самі будинкові „старости”, і більшість тих, кого вони представляли, споживають централізоване опалення. І їх, природньо, непокоїть те, як істерично і запопадливо – із масовими походами на сесії та до „білого дому” – деякі міськдепи та найбільш галасливі громадські діячі захищають власників несанкціоновано встановлених „автономок”. А нас хто захищатиме? Чому оті „багатенькі”, від’єднавшись від централізованого опалення, не платять за обігрів місць загального користування? І чому ми маємо ризикувати своїм здоров’ям, вдихаючи чад від сусідських „автономок”, та – з огляду на все частіші випадки по Україні їхніх вибухань — своїм життям? Нам, що – також виходити з протестами? Так нашу кількість і центральна площа не вмістить... Приблизно у такому ключі супроводжувалось обговорення цього питання. Власне, у такий спосіб було сформульовано останній пункт резолюції: „Вимагати від міської влади вжиття дієвих заходів щодо негайного припинення незаконного встановлення систем індивідуального опалення в багатоквартирних будинках та руйнування внаслідок цього системи централізованого теплопостачання міста”... Як тут на тлі зібрання почали „проступати” прояви плюралізму — четверо з 53-х присутніх „встали на дибки”: мов, як так заборонити!? А отак і заборонити – була відповідь подавляючої більшості – досить знущань над нами... Хтось із присутніх зауважив, що оті четверо – із числа „самовільників” — наразі сильно збентежені з двох причин: перша — якщо суд визнає їхні „автономки” незаконно встановленими і зобов’яже їх прибрати і друга — чи не підніме держава для таких, як вони, „індивідуалістів”, тариф на газ до рівня теплогенеруючих підприємств?.. Врешті більшість, за винятком тієї четвірки, ухвалила і третій пункт спільної резолюції, яку найближчим часом буде „пред’явлено” міським властям.


Віталій АСАУЛЕНКО