До війни його світ був про культуру, сцену й людей. Ілля навчався в коледжі культури та мистецтв за спеціальністю режисер.

Працював різноробочим, згодом – художнім керівником у будинку культури. Організовував заходи, свята та благодійні заходи на підтримку ЗСУ. Робив те, що вмів найкраще, – об'єднував людей.

У 2025 році він став до лав Збройних Сил України. На той час йому було лише 23 роки. Без гучних заяв, із простим і чесним рішенням: " стати на бік своєї країни, щоб знищити ворога і вигнати його з нашої землі ".

" Зараз я на своєму місці ", – додає Ілля.

Про свій позивний говорити чітко: " "Шева" – від міста Канів, де я народився і де спочиває Тарас Григорович Шевченко. Це символ, корінь, нагадування, за що і за кого ти стоїш ".

Про побратимів говорити із гордістю:

" Сильний дух, професійні, надійні. Ті, кому можна довірити життя ".

Вдома на ньому чекають рідні та близькі.

Головна мотивація "Шеви" – знати, що ти робиш для своєї країни щось справді важливе.

" Найприємніші спогади зі служби – це люди", – говорить Ілля. – Коли тебе оточують люди, якими ти можеш довірити своє життя, — страх згорає ".