Прощання проходило у фойє адміністративної будівлі міської ради. Прийшли військовослужбовці, побратими Андрія, жителі громади, працівники виконавчого комітету, керівники управлінь, щоб вшанувати його пам'ять — у мовчанні, зі сльозами, із живими квітами в руках.

Чин похорону звершив настоятель Храму Святителя Миколая Чудотворця Православної Церкви України, благочинний Світловодського округу протоієрей Роман Батіг. У своїй промові він звернув увагу на значення спільної молитви і пам'яті.



Марина Салабутіна, художня керівниця Світловодського міського Палацу культури, представниця Корпусу військових капеланів ХСП, розповіла про життєвий шлях Андрія — від дитинства у рідному місті до служби на фронті. Вона наголосила, що його вибір — це прояв сили духу і відданості.



Оголосили хвилину мовчання, щоб вшанувати громадянську відвагу, силу духу, стійкість і героїчний подвиг Андрія Ткаченка. До труни поклали живі квіти. Побратими принесли червоно-чорний прапор із прощальними словами, написаними для Андрія.



Промова секретаря Світловодської міської ради Романа Домбровського була однією з найглибших цього дня. Він говорив про ціну нашого тилового спокою, про незламність захисників і обов’язок пам’ятати кожного з них:



У своєму завершальному слові він подякував родині Андрія за сина, чоловіка, батька, який зробив свій вибір на користь майбутнього країни:



Юрій Скічко, депутат Кіровоградської обласної ради, директор ТОВ "Гермес-Трейдінг", підприємства, де працював Андрій, згадав його як надійну і відповідальну людину:



Після завершення церемонії прощання труну з тілом Андрія Ткаченка винесли з будівлі міської ради. Присутні — і військові, і цивільні — стали на коліно, віддаючи шану загиблому. Похоронна процесія пройшла центральною вулицею Світловодська у супроводі військового оркестру. Героя поховали на міському кладовищі.

Вічна пам’ять герою...