Що таке двофакторна автентифікація, і як вона працює?
Розбираємо ключові поняття
Сьогодні майже все — від електронної пошти до банківських рахунків зберігається онлайн. І поки ми зручно користуємося цими сервісами, хакери шукають способи поцупити наші дані.
Я вже не раз стикався з випадками зламу акаунтів знайомих. Часто це банальна ситуація: пароль був надто простим або його вкрали. Ось тут і допоможе справжній щит. Дієва двофакторна аутентифікація — це метод захисту, де крім коду доступу потрібно підтвердити вхід ще одним способом. Буквально: знаєш пароль? Добре. А тепер доведи, що це справді ти.
Що таке фактори автентифікації?
Щоб система впізнала користувача, вона перевіряє один або кілька елементів. Ось які вони бувають:
- Фактор знання. Щось, що відомо лише конкретному юзерові (пароль, PIN-код).
- Фактор володіння. Щось, що є тільки у користувача (смартфон, токен безпеки).
- Біометричний фактор. Відбиток пальця, розпізнавання обличчя.
- Фактор місцеперебування. Геолокація користувача.
- Фактор часу. Доступ можливий лише в певні години.
Широко досліджуючи цю тему, можу сказати, що в більшості випадків використовується комбінація пароля та підтвердження через смартфон. Тобто критерій знання + ознака володіння.
Загалом усі фактори можна міксувати. Наприклад, деякі банки блокують доступ до акаунту, якщо вхід здійснюється з нового місця або в незвичний час. А сервіси на кшталт Google Authenticator генерують коди, що змінюються кожні 30 секунд. Це робить їх майже неможливими для перехоплення.
Як працює двофакторний захист?
Увімкнення 2FA залежить від конкретного додатка або постачальника. Проте в цілому включає той самий загальний алгоритм. Більшість сервісів, зокрема Telegram, Instagram та банківські додатки, підтримують цю функцію. Процес виглядає так:
- Користувач надає логін і пароль для входу.
- Система перевіряє дані.
- Якщо все вірно, активується другий етап аутентифікації.
- Надсилається код на електронну пошту, SMS або у додаток Google Authenticator.
- Якщо все збігається, вхід підтверджується.
Така подвійна аутентифікація у Телеграм, банках чи поштових сервісах — додатковий захист. Навіть якщо пароль вкрадуть, без підтвердження через смартфон або інший критерій шахраї нічого не зможуть зробити.
Чим відрізняється авторизація й автентифікація та верифікація?
Багато хто плутає ці терміни. Проте вони означають різні етапи перевірки. Наприклад, коли ми входимо в акаунт, нас спершу ідентифікують, потім перевіряють нашу особу, а вже після цього надають доступ до даних або функцій.
- Автентифікація. Перевіряє, що користувач — це справді він. Це може бути логін + пароль, Google Authenticator, біометрія.
- Авторизація. Визначає, які дії може виконувати юзер. Наприклад, чи має право змінювати налаштування облікового запису.
- Щодо верифікації — це коли потрібно ще раз довести, що ти — це ти. Наприклад, при реєстрації у банку або на розважальній платформі можуть попросити надіслати фото паспорта чи зробити селфі. Простий доказ, що акаунт належить реальній людині.
Автентифікація може бути без авторизації, але не навпаки. Уявімо онлайн-банкінг. Коли вводиш пароль, система перевіряє, що це справді твій акаунт (автентифікація). Але це ще не означає, що можна одразу переказати гроші. Для цього потрібні додаткові права (авторизація).
Мій досвід підказує, що захистити акаунт від зламу просто — достатньо увімкнути 2FA. Це займе кілька хвилин, зате зловмисники не зможуть увійти. Навіть якщо дізнаються пароль. Перетворення експертних знань у практичні кроки для підвищення безпеки починається саме з цього.
Матеріал створений експертом з кібербезпеки — Ярославом Гордійчуком
Розміщено на правах реклами
