Андрій Федорович народився 19 червня 1974 року. Все життя провів у рідній Павлівці. Після закінчення 8 класів місцевої школи одразу пішов працювати столярем. Прагнучи вдосконалити свої навички, Андрій Григор’єв вступив до Олександрійського професійного ліцею, де отримав спеціальність тесляра-столяра.

Після завершення навчання і до 2001 року він працював машиністом насосної станції каналу "Дніпро-Інгулець". Згодом Андрій Федорович зосередився на веденні домашнього господарства, присвячуючи чимало часу догляду за тваринами, особливо за кіньми, яких він дуже любив.

22 травня 2024 року Андрій Григор’єв був мобілізований до лав Збройних сил України. Виконуючи бойове завдання з захисту України, він загинув 23 жовтня 2024 року на передовій, неподалік селища Руської Конопельки Суджанського району Курської області Росії.

Вдома на нього чекали дружина, двоє синів, брат і сестра. Його загибель стала болючою втратою не лише для сім'ї, а й для всієї громади, яка знала його як добру, щиру людину, відданого товариша і справжнього патріота.



Вічна слава герою!

У фоторепортажі обличчя військовослужбовців заблерені задля їхньої безпеки.