27 жовтня — останній перехід на зимовий час? Що змінить новий закон
27 жовтня о 4:00 українці переведуть годинники на одну годину назад. Цей перехід може стати останнім, адже дискусії про скасування сезонної зміни часу в Україні тривають роками. Верховна Рада вже зробила крок до остаточного вирішення питання, ухваливши закон, що залишає країну на зимовому часі. Але чи дійсно це буде останній раз, коли ми переводимо годинники?
Історія літнього часу: звідки він з’явився?
Ідея сезонного переведення годинників зародилася наприкінці XIX століття як спосіб економії ресурсів. У ті часи метою було зменшення витрат на освітлення — спочатку на свічки, а пізніше на електроенергію. Європейські країни першими почали використовувати цю практику у 1916 році. Радянський Союз також підтримав ініціативу, і з 1930 року впровадив так званий "декретний" час.
В Україні сезонне переведення часу було запроваджене у 1981 році, а у 1990-му держава відмовилася від "декретного" часу, повернувшись до географічного. Однак дискусії про доцільність переведення годинників продовжуються донині.
Чи виправдовує себе економія?
Дослідження останніх років ставлять під сумнів економічну вигоду сезонного переведення годинників. Згідно з аналізом 44 досліджень Стенфордського університету, економія електроенергії від переходу на літній час складає лише 0,34%. Інші дослідження навіть вказують на можливе зростання енергоспоживання через використання кондиціонерів у додаткові години денного світла.
Як переведення часу впливає на організм людини?
Крім економічних аспектів, науковці наголошують на негативному впливі зміни часу на здоров’я людей. Зміна ритму може провокувати порушення сну, зниження працездатності та загострення хронічних захворювань.
Дослідження Школи громадського здоров’я імені Джона Гопкінса свідчить про підвищений ризик інфарктів та інсультів після переходу на інший час. Також фіксується збільшення випадків депресій та тривожних станів, оскільки порушується режим відпочинку та підвищується втома.
Європейський досвід: чому інші відмовляються від переведень
У 2019 році Європейський парламент ухвалив рішення про скасування сезонної зміни часу. Проте впровадження затягнулося, адже кожна країна мала самостійно обрати, залишатися на зимовому чи літньому часі. До цього часу більшість європейських країн продовжують переводити годинники, очікуючи на остаточне рішення.
Як Україна вирішила залишитися на зимовому часі?
Після тривалих обговорень Верховна Рада вирішила залишити Україну на зимовому часі (UTC+2), посилаючись на те, що саме він найкраще відповідає потребам країни. Законопроєкт №4201 "Про обчислення часу в Україні", ухвалений 16 липня 2024 року, передбачає, що перехід на літній час більше не відбуватиметься. Це рішення підтримала Національна академія наук України, однак Академія наук вищої школи виступила з закликом до Президента ветувати цей документ.
Чи буде остаточне рішення?
Законопроєкт, який регулює відмову від літнього часу, наразі очікує на підписання президентом. 18 липня на сайті президента з’явилася петиція з вимогою скасувати цю ініціативу. Автор петиції аргументує, що скасування літнього часу може нашкодити країні в умовах війни та енергетичної кризи. Петиція зібрала понад 25 тисяч підписів, що зобов’язує Президента дати офіційну відповідь.
Таким чином, остаточна доля літнього часу в Україні залишається невизначеною. Все залежить від рішення Президента, яке може поставити крапку або відкрити новий етап дискусій.
Ідея сезонного переведення годинників зародилася наприкінці XIX століття як спосіб економії ресурсів. У ті часи метою було зменшення витрат на освітлення — спочатку на свічки, а пізніше на електроенергію. Європейські країни першими почали використовувати цю практику у 1916 році. Радянський Союз також підтримав ініціативу, і з 1930 року впровадив так званий "декретний" час.
В Україні сезонне переведення часу було запроваджене у 1981 році, а у 1990-му держава відмовилася від "декретного" часу, повернувшись до географічного. Однак дискусії про доцільність переведення годинників продовжуються донині.
Чи виправдовує себе економія?
Дослідження останніх років ставлять під сумнів економічну вигоду сезонного переведення годинників. Згідно з аналізом 44 досліджень Стенфордського університету, економія електроенергії від переходу на літній час складає лише 0,34%. Інші дослідження навіть вказують на можливе зростання енергоспоживання через використання кондиціонерів у додаткові години денного світла.
Як переведення часу впливає на організм людини?
Крім економічних аспектів, науковці наголошують на негативному впливі зміни часу на здоров’я людей. Зміна ритму може провокувати порушення сну, зниження працездатності та загострення хронічних захворювань.
— Сезонне переведення годинників давно визнане некорисним для біологічних ритмів, особливо для людей із хронічними захворюваннями, — зазначає біологиня та дослідниця сну Оксана Маслова.
Дослідження Школи громадського здоров’я імені Джона Гопкінса свідчить про підвищений ризик інфарктів та інсультів після переходу на інший час. Також фіксується збільшення випадків депресій та тривожних станів, оскільки порушується режим відпочинку та підвищується втома.
Європейський досвід: чому інші відмовляються від переведень
У 2019 році Європейський парламент ухвалив рішення про скасування сезонної зміни часу. Проте впровадження затягнулося, адже кожна країна мала самостійно обрати, залишатися на зимовому чи літньому часі. До цього часу більшість європейських країн продовжують переводити годинники, очікуючи на остаточне рішення.
Як Україна вирішила залишитися на зимовому часі?
Після тривалих обговорень Верховна Рада вирішила залишити Україну на зимовому часі (UTC+2), посилаючись на те, що саме він найкраще відповідає потребам країни. Законопроєкт №4201 "Про обчислення часу в Україні", ухвалений 16 липня 2024 року, передбачає, що перехід на літній час більше не відбуватиметься. Це рішення підтримала Національна академія наук України, однак Академія наук вищої школи виступила з закликом до Президента ветувати цей документ.
Чи буде остаточне рішення?
Законопроєкт, який регулює відмову від літнього часу, наразі очікує на підписання президентом. 18 липня на сайті президента з’явилася петиція з вимогою скасувати цю ініціативу. Автор петиції аргументує, що скасування літнього часу може нашкодити країні в умовах війни та енергетичної кризи. Петиція зібрала понад 25 тисяч підписів, що зобов’язує Президента дати офіційну відповідь.
Таким чином, остаточна доля літнього часу в Україні залишається невизначеною. Все залежить від рішення Президента, яке може поставити крапку або відкрити новий етап дискусій.
svitlovodsk.com.ua
Фото: DALL-E
