Чин похорону звершив настоятель храму Святителя Миколая Чудотворця міста Світловодська ієрей Роман Батіг.
Художня керівниця Світловодського міського Палацу культури Марина Салабутіна розповіла про Руслана, попросила покласти квіти й оголосила хвилину мовчання у пам'ять про нього.
Міський голова Андрій Маліцький висловив співчуття родині загиблого та закликав присутніх бути єдиними у допомозі українському війську.
Під звуки військового оркестру траурна процесія пройшла центральною вулицею міста. Поховали воїна на місцевому кладовищі.
Руслан Д’яков народився 12 квітня 1974 року. Після закінчення школи №3 вступив до Світловодського ПТУ №5, де отримав спеціальність регулювальника радіоапаратури.
Із 2015 по 2017 рік захищав цілісність та незалежність нашої держави, брав участь у бойових діях у зоні АТО/ООС.
25 лютого 2022 року знову став на захист України.
Друзі згадують про Руслана Д’якова як про чудового батька, чоловіка, друга, кума, хрещеного. На війні він не відсиджувався на лавці запасних, навіть у першу відпустку пішов тільки тоді, коли у відпустках побували усі його підлеглі.
"Таких, як він, одиниці", — написали друзі.
Загинув воїн 12 жовтня під час ворожого артилерійського обстрілу, виконуючи бойове завдання в зоні проведення бойових дій на Харківському напрямку.
У захисника залишилися дружина та син.
Світла пам'ять…
У фоторепортажі обличчя військовослужбовців заблерені задля їхньої безпеки.
