У Світловодську попрощалися з полеглим воїном Русланом Данилівим
У Світловодську 27 квітня віддали останню шану 20-річному воїну Русланові Даниліву, який загинув, боронячи Україну, 23 квітня.
О 10:00 біля родинного будинку Героя звершили чин похорону.
Об 11:00 на центральній площі міста рідні, близькі, друзі, побратими та інші жителі Світловодська прощалися із загиблим в російсько-українській війні воїном Русланом Данилівим.
Капеланка Корпусу військових капеланів ХСП Марина Салабутіна сказала останні прощальні слова Русланові, який виконав найбільш значущу Божу заповідь: "Люби свого ближнього, як самого себе" і залишив своє життя на полі бою, а також промовила слова підтримки родині.
Режисер міського Палацу культури Максим Василенко розповів про Руслана й оголосив хвилину мовчання у пам'ять про нього.
Міський голова Андрій Маліцький висловив слова співчуття родині загиблого і тим, хто особисто знав його.
Викладачка Світловодського професійно-технічного училища №5, класна керівниця Руслана Інна Петренко поділилася спогадами, яким в її пам’яті є її учень: усміхнений, відповідальний, спортивний, яскрава особистість і трохи розбишака. Згадала, як просив її заповнити характеристику так, щоб його точно взяли до війська. Подякувала воїну, що захищав від російської навали нашу незалежність.
Голова громадської організації "Спортивно-оздоровчий клуб "Дракон"" Ігор Дмітрієв пригадав, як Руслан прийшов займатися у клуб у 10-річному віці, згодом досягши рівня чемпіона з китайського боксу і хортингу. Ігор Дмітрієв, зокрема, сказав:
Траурна процесія пройшла центральною вулицею під звуки військового оркестру. Поховали воїна на Ревівському кладовищі.
Руслан Данилів народився 27 травня 2002 року у Світловодську. Після закінчення загальноосвітньої школи отримав професію слюсаря з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування у Світловодському професійно-технічному училищі №5. Проходив службу за контрактом. Загинув 23 квітня на Донецькому напрямку.
Світла пам'ять…
У фоторепортажі обличчя військовослужбовців заблерені задля їхньої безпеки.
Об 11:00 на центральній площі міста рідні, близькі, друзі, побратими та інші жителі Світловодська прощалися із загиблим в російсько-українській війні воїном Русланом Данилівим.
Капеланка Корпусу військових капеланів ХСП Марина Салабутіна сказала останні прощальні слова Русланові, який виконав найбільш значущу Божу заповідь: "Люби свого ближнього, як самого себе" і залишив своє життя на полі бою, а також промовила слова підтримки родині.
Режисер міського Палацу культури Максим Василенко розповів про Руслана й оголосив хвилину мовчання у пам'ять про нього.
Міський голова Андрій Маліцький висловив слова співчуття родині загиблого і тим, хто особисто знав його.
Викладачка Світловодського професійно-технічного училища №5, класна керівниця Руслана Інна Петренко поділилася спогадами, яким в її пам’яті є її учень: усміхнений, відповідальний, спортивний, яскрава особистість і трохи розбишака. Згадала, як просив її заповнити характеристику так, щоб його точно взяли до війська. Подякувала воїну, що захищав від російської навали нашу незалежність.
Голова громадської організації "Спортивно-оздоровчий клуб "Дракон"" Ігор Дмітрієв пригадав, як Руслан прийшов займатися у клуб у 10-річному віці, згодом досягши рівня чемпіона з китайського боксу і хортингу. Ігор Дмітрієв, зокрема, сказав:
"Злетів на небо справжній боєць. Як спортсмен він брав участь у боях за правилами. Загинув у бою без правил. Слава герою".
Траурна процесія пройшла центральною вулицею під звуки військового оркестру. Поховали воїна на Ревівському кладовищі.
Руслан Данилів народився 27 травня 2002 року у Світловодську. Після закінчення загальноосвітньої школи отримав професію слюсаря з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування у Світловодському професійно-технічному училищі №5. Проходив службу за контрактом. Загинув 23 квітня на Донецькому напрямку.
Світла пам'ять…
У фоторепортажі обличчя військовослужбовців заблерені задля їхньої безпеки.
Лариса Степанова
Фото: Богдан Дроздов