"Пів року не могла наважитися показати цю виставу, — пише на своїй сторінці у Фейсбук Марина Салабутіна. — Усі репетиції перемежовувалися емоційними сльозами акторів та роботою. Кожного з нас сильно торкалося те, що нам разом прийшлося пережити на початку цієї війни. Важкі і відверті історії дівчинки з Маріуполя, юнака з Бучі, який ховав загиблих містян, родини військовослужбовця, всім відомий лист з Херсону, жінка, яка підтримує на війні свого колишнього чоловіка та волонтерів, що встали опліч один одного".