Питання наразі дійсно актуальне. До Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" також були внесені зміни в частині надання щорічних відпусток.

Відповідно до вимог Закону у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки.
Також протягом дії воєнного часу не застосовуються норми Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки" щодо поділу щорічної відпустки на прохання працівника та перенесення щорічної відпустки на новий термін.

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Для довідки, до сектору критичної інфраструктури належать установи, підприємства і організації, до сфери діяльності яких належить:

• урядування та надання найважливіших публічних (адміністративних) послуг;
  
• енергозабезпечення (зокрема постачання теплової енергії);
  
• водопостачання та водовідведення;
  
• продовольче забезпечення;
  
• охорона здоров’я;
  
• фармацевтична промисловість;
  
• виготовлення вакцин, стале функціонування біолабораторій;
  
• інформаційні послуги;
  
• електронні комунікації;
  
• фінансові послуги;
  
• транспортне забезпечення;
  
• оборона, державна безпека;
  
• правопорядок, здійснення правосуддя, тримання під вартою;
  
• цивільний захист населення та територій, служби порятунку;
  
• космічна діяльність, космічні технології та послуги;
  
• хімічна промисловість;
  
• дослідницька діяльність.
  

Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може (але не зобов’язаний) надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку.

Якщо працівник виїхав за межі України або набув статус внутрішньо переміщеної особи у період дії воєнного стану, роботодавець за заявою працівника в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів.

Також багато запитань з’явилось у освітян та батьків дітей, яким 1 вересня іти до шкіл та дошкільних навчальних закладів. Відповіді ми підготуємо у наступному випуску газети.