Куди поділася реакція на повітряні тривоги? (ОПИТУВАННЯ)
За понад п’ять місяців повномасштабної російсько-української війни на території України для всіх її жителів звучання сирен стало невід’ємною частиною життя. Утім останнім часом люди все менше на них реагують і, відповідно, не дотримуються правил безпеки. Чи нормально це, як змінити ситуацію і тримати баланс між легкою тривожністю і впаданням в тривогу, розповіла виданню LIGA.Life лікарка-психіатриня Наталя Підкалюк.
За допомогою вродженого механізму нервової системи — нейроцепції люди поступово вивчають, чого мають остерігатися. Коли українці почули 24 лютого перші повітряні тривоги, нейроцепція зафіксувала нову небезпеку. Для захисту організму у більшості людей з’явилися такі реакції, як хвилювання, паніка, страх і тривога, а також фізіологічні прояви — тахікардія, пітливість тощо. Але у декого таких реакцій не було, бо вони від природи відчувають менше страху, інколи це пов’язано з таким психічним захворюванням, як межовий розлад особистості, одним з проявів якого є безстрашність.
Через тривалу загрозу у будь-кого може виникнути симптом фантомної сирени, коли мов би чуєш звуки сирени, а насправді їх немає. Це відбувається через перенапруження мозку й виснаження. В цілому це нормальна реакція на ненормальні обставини, але точно не те, що потрібно людині. У разі потреби варто звернутися до психолога.
Коли організм виснажений, настає момент байдужості й ігнорування сирени. Хоч людина і розуміє, що знаходиться в небезпеці, але психіка вже вмикає захисний механізм і працює на те, щоб витримати це напруження — і відчуття тривожності не виникає.
При сигналах повітряної тривоги все так же треба прямувати в укриття або дотримуватися правила двох стін. А от для збереження психічного здоров’я треба відпочивати. Найкраще це робити на природі і там, де немає сирен. Якщо це на даний час неможливо, увімкніть запис зі звуками природи вдома. Здоровою реакцією після відпочинку стане повернення легкої тривожності чи хвилювання від сирени. Тож тільки тривожність зникає повністю — влаштовуйте собі відпочинок для психіки.
Утім це не означає, що можна впадати в крайнощі. Контролюйте свою тривогу. Найперше — дихайте, видих має бути довшим, ніж вдих. Роззирніться навколо себе, знайдіть речі, приємні на дотик або запах, зверніть увагу на кольори, прислухайтеся до звуків. Якщо це не допомагає і відчуття тривоги стає постійним — зверніться до психолога.
Через тривалу загрозу у будь-кого може виникнути симптом фантомної сирени, коли мов би чуєш звуки сирени, а насправді їх немає. Це відбувається через перенапруження мозку й виснаження. В цілому це нормальна реакція на ненормальні обставини, але точно не те, що потрібно людині. У разі потреби варто звернутися до психолога.
Коли організм виснажений, настає момент байдужості й ігнорування сирени. Хоч людина і розуміє, що знаходиться в небезпеці, але психіка вже вмикає захисний механізм і працює на те, щоб витримати це напруження — і відчуття тривожності не виникає.
При сигналах повітряної тривоги все так же треба прямувати в укриття або дотримуватися правила двох стін. А от для збереження психічного здоров’я треба відпочивати. Найкраще це робити на природі і там, де немає сирен. Якщо це на даний час неможливо, увімкніть запис зі звуками природи вдома. Здоровою реакцією після відпочинку стане повернення легкої тривожності чи хвилювання від сирени. Тож тільки тривожність зникає повністю — влаштовуйте собі відпочинок для психіки.
Утім це не означає, що можна впадати в крайнощі. Контролюйте свою тривогу. Найперше — дихайте, видих має бути довшим, ніж вдих. Роззирніться навколо себе, знайдіть речі, приємні на дотик або запах, зверніть увагу на кольори, прислухайтеся до звуків. Якщо це не допомагає і відчуття тривоги стає постійним — зверніться до психолога.
Наталія Карпенко
Фото: ілюстративне, з відкритих джерел