ЗАТ "Світловодський завод "Луч": прерогатива – якість
Із закритим акціонерним товариством "Світловодський завод "Луч" в мене пов'язаний один із найяскравіших спогадів, адже саме сюди дев'ять років тому приїхав журналіст-початківець робити свій перший матеріал з промислового підприємства. Відтоді пройшло багато часу і відбулося чимало змін, але сьогодні завод, як і тоді, працює на повну потужність, постачаючи свою продукцію в усі куточки України.
3 квітня цього року трудовий колектив відзначив 40-річний ювілей від дня свого заснування. Плани на майбутнє такі ж, як і у більшості підприємств сучасності – нарощування потенціалу, розвиток виробництва, пошук нових партнерів тощо. Та є одне "але", і воно, м'яко кажучи, малоприємне – весь світ став заручником фінансової кризи. На жаль, в першу чергу вона торкнулася саме виробництва. В яких умовах і з яким настроєм працює сьогодні ЗАТ "Луч" ми спілкувалися із генеральним директором підприємства Олександром Губарєвим.
3 квітня цього року трудовий колектив відзначив 40-річний ювілей від дня свого заснування. Плани на майбутнє такі ж, як і у більшості підприємств сучасності – нарощування потенціалу, розвиток виробництва, пошук нових партнерів тощо. Та є одне "але", і воно, м'яко кажучи, малоприємне – весь світ став заручником фінансової кризи. На жаль, в першу чергу вона торкнулася саме виробництва. В яких умовах і з яким настроєм працює сьогодні ЗАТ "Луч" ми спілкувалися із генеральним директором підприємства Олександром Губарєвим.
^ Реклама ^
– Фінансова криза не оминула нас так само, як і інші підприємства, – говорить Олександр Олександрович, – неприємності розпочалися у жовтні минулого року: нам відмовили у наданні кредиту. Специфіка нашого виробництва полягає в тому, що ми працюємо у сезонному режимі. Починаючи з вересня по лютий місяць ми працюємо "на склад", а з лютого по червень – займаємося реалізацією виготовленої продукції. Враховуючи те, що процес виробництва вимагає наявності сировини, то обігових коштів підприємства на це не вистачає. Для цього нам, як і більшості подібних підприємств у світі, потрібен банківський кредит. Минулого року ми намагалися його отримати ще у травні. Банк затягнув процес до жовтня, а потім вийшла постанова Нацбанку про заборону кредитування. І завод "Луч" опинився у досить цікавому становищі – відсутність власних обігових коштів. Як наслідок – вимушене призупинення виробництва у листопаді-грудні минулого року.
Одна із головних проблем сьогодення – відсутність кредитування в Україні реального сектору економіки. Внаслідок цього в державі не працюють по окремим галузям від 40 до 80 відсотків підприємств. Але ми все одно віримо в краще і працюємо на повну потужність.
Цей рік ми розпочали у лютому. А останні два місяці завод працює стаханівськими темпами у три зміни – якщо середньомісячна норма складає 12 тисяч одиниць товару, то лише за квітень і травень виготовлено загалом 35 тисяч обприскувачів.
Досить популярний в усій Україні обприскувач "Ера" заслужено має статус одного з кращих, адже деякі екземпляри, виготовлені світловодським "Лучем", пропрацювали по 20 років. За словами Олександра Губарєва, світловодська "Ера" найбільш надійний з усіх подібних, адже в неї значно покращена не лише конструкція, а й якість матеріалів.
– Можливо для виробництва це і не правильно, – усміхається генеральний директор заводу, – адже вони (обприскувачі) працюють надто довго. Для підприємства напевне вигідніше, аби виробу вистачало лише на сезон-два. Але для нас якість – основна прерогатива. Ми маємо два сертифікати якості: перший сертифікат європейського рівня відповідності якості ISO 9001-2000 виданий голландською сертифікаційною компанією TNO Sertification.bv.citech Ukrainе, другий – вітчизняний. Крім того, нам нарешті вдалося вирішити питання сервісного обслуговування та ремонту обприскувачів.
Сьогодні завод працює в умовах жорсткої конкуренції. В Росії, яка значно більша від України і за площею, і за кількістю населення, працює лише один подібний завод, на Україні – чотири. І з такими ж потужностями. В результаті, звичайно, страждає прибутковість підприємства. З 2002 по 2008 роки вартість сировини зросла втричі, а заробітна плата на заводі в чотири-п'ять разів. Вартість "Ери" при цьому лише подвоїлась (складає близько 120 грн.). До речі, про заробітну плату – на заводі працює 140 осіб і середня заробітна плата за квітень становить 2 060 грн. (Для Світловодська цілком пристойно, чи не так? – Авт.).
– Головне те, що ми за будь-яких умов намагаємося йти "в ногу" з часом і впроваджувати різноманітні інновації, шукати якісь нові шляхи для розвитку підприємства. Наприклад, ми ще займаємося сільськогосподарською діяльністю, зокрема, виводом перепелів. Ця справа організована теж виключно за власні кошти заводу.
Словом, ми як і завжди працюємо на повну і сподіваємося на краще. Хоча існує загроза того, що через відсутність кредитування підприємство буде змушене на деякий час призупинити свою роботу. До цього, на жаль, призводить фінансово-економічна політика нашої держави.
Наприкінці нашої зустрічі Олександр Олександрович привітав свій колектив та всіх мешканців Світловодська із ювілеєм міста, бажаючи всім здоров'я, достатку і, головне, впевненості у завтрашньому дні.
Микола ШВЕРНЕНКО,
Богдан ДРОЗДОВ (фото).
Одна із головних проблем сьогодення – відсутність кредитування в Україні реального сектору економіки. Внаслідок цього в державі не працюють по окремим галузям від 40 до 80 відсотків підприємств. Але ми все одно віримо в краще і працюємо на повну потужність.
Цей рік ми розпочали у лютому. А останні два місяці завод працює стаханівськими темпами у три зміни – якщо середньомісячна норма складає 12 тисяч одиниць товару, то лише за квітень і травень виготовлено загалом 35 тисяч обприскувачів.
Досить популярний в усій Україні обприскувач "Ера" заслужено має статус одного з кращих, адже деякі екземпляри, виготовлені світловодським "Лучем", пропрацювали по 20 років. За словами Олександра Губарєва, світловодська "Ера" найбільш надійний з усіх подібних, адже в неї значно покращена не лише конструкція, а й якість матеріалів.
– Можливо для виробництва це і не правильно, – усміхається генеральний директор заводу, – адже вони (обприскувачі) працюють надто довго. Для підприємства напевне вигідніше, аби виробу вистачало лише на сезон-два. Але для нас якість – основна прерогатива. Ми маємо два сертифікати якості: перший сертифікат європейського рівня відповідності якості ISO 9001-2000 виданий голландською сертифікаційною компанією TNO Sertification.bv.citech Ukrainе, другий – вітчизняний. Крім того, нам нарешті вдалося вирішити питання сервісного обслуговування та ремонту обприскувачів.
Сьогодні завод працює в умовах жорсткої конкуренції. В Росії, яка значно більша від України і за площею, і за кількістю населення, працює лише один подібний завод, на Україні – чотири. І з такими ж потужностями. В результаті, звичайно, страждає прибутковість підприємства. З 2002 по 2008 роки вартість сировини зросла втричі, а заробітна плата на заводі в чотири-п'ять разів. Вартість "Ери" при цьому лише подвоїлась (складає близько 120 грн.). До речі, про заробітну плату – на заводі працює 140 осіб і середня заробітна плата за квітень становить 2 060 грн. (Для Світловодська цілком пристойно, чи не так? – Авт.).
– Головне те, що ми за будь-яких умов намагаємося йти "в ногу" з часом і впроваджувати різноманітні інновації, шукати якісь нові шляхи для розвитку підприємства. Наприклад, ми ще займаємося сільськогосподарською діяльністю, зокрема, виводом перепелів. Ця справа організована теж виключно за власні кошти заводу.
Словом, ми як і завжди працюємо на повну і сподіваємося на краще. Хоча існує загроза того, що через відсутність кредитування підприємство буде змушене на деякий час призупинити свою роботу. До цього, на жаль, призводить фінансово-економічна політика нашої держави.
Наприкінці нашої зустрічі Олександр Олександрович привітав свій колектив та всіх мешканців Світловодська із ювілеєм міста, бажаючи всім здоров'я, достатку і, головне, впевненості у завтрашньому дні.
Микола ШВЕРНЕНКО,
Богдан ДРОЗДОВ (фото).
