Українських добровольців вітав колектив міського Палацу культури
Просто подякувати добровольцям, які за покликом душі стали на захист України, вирішив колектив міського Палацу культури. Так ідею заходу, який відбувся 15 березня, сформулювала Марина Салабутіна — художній керівник СМПК.
Виступаючи з короткою промовою перед сотнею глядачів, які прийшли до концертної зали, Марина подякувала також усім волонтерам, які невтомно працюють у різних напрямках безпосередньо у приміщенні Палацу — плетуть захисні сітки для ЗСУ, збирають допомогу переселенцям з Харкова, Сум, Києва у вигляді найнеобхіднішого: ковдр, білизни, одягу, продуктів харчування тощо. Таким чином осередок культури перетворився на справжній волонтерський центр, де люди роблять маленькі кроки до перемоги над ворогом.
Ведуча концерту Руфіна Салабутіна нагадала присутнім, що 14 березня Україна відзначила День українського добровольця, встановленого державою у 2017 році. Це свято людей, які свідомо, за покликом власного серця, стали на захист України і захищають рідну землю від загарбників. Це відносно нове свято у нашому календарі, але сьогодні воно набуло особливого значення. Добровольці стали символом мужності та героїзму, вони достойні нашої глибокої вдячності…
І розпочався концерт надзвичайно патріотичним твором "Заспіваймо пісню за Україну".
Прості слова приспіву проникали у серця глядачів і налаштовували на ще більшу упевненість у перемозі добра над злом.
Під час концерту до глядачів звернулася хореограф Лариса Москаленко. Зокрема, вона розповіла власну історію, як 25 років тому приїхала у Світловодськ з росії і залишилася тут жити, бо полюбила місто з його гостинними, надійними людьми. Тепер вона займається волонтерством і упевнена у перемозі над агресором.
Соліст Павло Аболмасов свою пісню присвятив усім мамам.
Дуже символічно звучали ці слова: мама — ненька, ненька — Україна. А продовжив Павло свій виступ піснею "Родина"
Так, дійсно, за двадцять днів сталося диво, якого ворог аж ніяк не очікував — родиною стала вся Україна і кожен став добровольцем, готовим померти за свою країну.
Проникливо говорила і керівниця вокальних колективів Юлія Мартиненко:
Про кохання співала керівниця вокального колективу Надія Татарнікова, закликаючи глядачів, підспівувати їй, напевне, сподіваючись, підняти настрій присутнім:
Ще один керівник вокального колективу Василь Кузьменко знову налаштував залу на вічну тему любові до Батьківщини:
Солістка Наталія приготувала пісню, яка називається "Сім’я".
Концерт продовжився, а ми вирушили до наших волонтерів з Ревівки, які запросили нас, щоб ми розповіли про них нашим читачам, про їх успіхи та потреби. Про все це — у нашому наступному матеріалі.
Ведуча концерту Руфіна Салабутіна нагадала присутнім, що 14 березня Україна відзначила День українського добровольця, встановленого державою у 2017 році. Це свято людей, які свідомо, за покликом власного серця, стали на захист України і захищають рідну землю від загарбників. Це відносно нове свято у нашому календарі, але сьогодні воно набуло особливого значення. Добровольці стали символом мужності та героїзму, вони достойні нашої глибокої вдячності…
І розпочався концерт надзвичайно патріотичним твором "Заспіваймо пісню за Україну".
"Заспіваймо пісню за Україну,
За її незалежність, за волю її.
Заспіваймо пісню за Україну,
Бо потрібна допомога моїй рідній землі!"
За її незалежність, за волю її.
Заспіваймо пісню за Україну,
Бо потрібна допомога моїй рідній землі!"
Прості слова приспіву проникали у серця глядачів і налаштовували на ще більшу упевненість у перемозі добра над злом.
"Ми піднімемо наш прапор знову і знову!
Слава рідній Україні, слава рідній землі,
І боритеся, поборите будь-які змови,
І боритеся, поборите все, що у злі".
Слава рідній Україні, слава рідній землі,
І боритеся, поборите будь-які змови,
І боритеся, поборите все, що у злі".
Під час концерту до глядачів звернулася хореограф Лариса Москаленко. Зокрема, вона розповіла власну історію, як 25 років тому приїхала у Світловодськ з росії і залишилася тут жити, бо полюбила місто з його гостинними, надійними людьми. Тепер вона займається волонтерством і упевнена у перемозі над агресором.
Соліст Павло Аболмасов свою пісню присвятив усім мамам.
"Мамина пісня, мамина пісня,
Нам світло несе наче зіронька пізня,
І з нею разом заспіваєм тихенько,
Тільки б могла нам співать наша ненька!"
Нам світло несе наче зіронька пізня,
І з нею разом заспіваєм тихенько,
Тільки б могла нам співать наша ненька!"
Дуже символічно звучали ці слова: мама — ненька, ненька — Україна. А продовжив Павло свій виступ піснею "Родина"
"Родина, родина — від батька й до сина
Від матері доні добро передам.
Родина, родина — це вся Україна
З глибоким корінням, з високим гіллям".
Від матері доні добро передам.
Родина, родина — це вся Україна
З глибоким корінням, з високим гіллям".
Так, дійсно, за двадцять днів сталося диво, якого ворог аж ніяк не очікував — родиною стала вся Україна і кожен став добровольцем, готовим померти за свою країну.
Проникливо говорила і керівниця вокальних колективів Юлія Мартиненко:
"Я завжди виконувала українські пісні, але сьогодні вони звучать по особливому… Хочу донести до кожного з вас свої почуття гордості, віри і незламності. Мій син стоїть на захисті України, тож нехай Божа матір охороняє кожного сина нашої країни…
" "Два кольори дві половини,
І у Дніпра два береги,
Та не розділять Украіну
На Схід і Захід вороги.
Одна сім'я одна родина,
Карпати, Південь і Донбас.
Одна єдина Україна,
Назавжди об'єднала нас", — співала Юлія, а вдячна зала вигукувала: "Браво!"
І у Дніпра два береги,
Та не розділять Украіну
На Схід і Захід вороги.
Одна сім'я одна родина,
Карпати, Південь і Донбас.
Одна єдина Україна,
Назавжди об'єднала нас", — співала Юлія, а вдячна зала вигукувала: "Браво!"
Про кохання співала керівниця вокального колективу Надія Татарнікова, закликаючи глядачів, підспівувати їй, напевне, сподіваючись, підняти настрій присутнім:
"Загадай бажання, загадай бажання,
На щасливу долю загадай.
Загадай бажання на своє кохання,
Поки в зорях квітне небокрай!"
На щасливу долю загадай.
Загадай бажання на своє кохання,
Поки в зорях квітне небокрай!"
Ще один керівник вокального колективу Василь Кузьменко знову налаштував залу на вічну тему любові до Батьківщини:
"Лише у нас на Україні росте калина при долині!
Вода джерельна з небом синім лише у нас на Україні!
Лише у нас на Україні всі люди щирі і гостинні!
Вода джерельна з небом синім лише у нас на Україні!"
Вода джерельна з небом синім лише у нас на Україні!
Лише у нас на Україні всі люди щирі і гостинні!
Вода джерельна з небом синім лише у нас на Україні!"
Солістка Наталія приготувала пісню, яка називається "Сім’я".
"Сім'я — це пісня і життя!
Сім'я — землі серцебиття.
Сім'я — дитячий щирий сміх!
Навіки бережіть близьких…
Сім'я — землі серцебиття.
Сім'я — дитячий щирий сміх!
Навіки бережіть близьких…
"Ми переможемо. Все буде Україна!" — з упевненістю сказала співачка глядачам.
Концерт продовжився, а ми вирушили до наших волонтерів з Ревівки, які запросили нас, щоб ми розповіли про них нашим читачам, про їх успіхи та потреби. Про все це — у нашому наступному матеріалі.
Тетяна Дроздова
Фото: Богдан Дроздов