26 депутатів прибули на сесію, послухали Гімн України, хто співав тепер не видно, бо ж на обличчях у більшості народних обранців — маски.

Розпочали з заяв і оголошень. Дали слово голові Громадської ради при виконкомі міськради Надії Мальцевій. Вона поінформувала народних обранців, що у дорадчий орган при виконавчому комітеті увійшли представники 17 громадських організацій. Сказала, що є потреба в обговоренні регуляторних актів і важливих рішень ради з громадськістю, тож після засідань ГР Надія Мальцева готова приходити на сесії, щоб інформувати депутатів про свої пропозиції і рекомендації. Голова ГР доповіла, що громадськість турбує доля недобудови навчально-виробничого комбінату на території ЗОШ №1, ГР вважає, що недоцільно витрачати кошти на її охорону, краще продати під розборку і кошти направити на щось корисне.

Міський голова Андрій Маліцький взявся розлого коментувати заяву Надії Мальцевої і вже не відмовляв собі у бажанні поговорити протягом трьох годин. Якщо підсумувати, про що він говорив, підійдуть кілька слів:



Цей удаваний консенсус влади і громади дещо зіпсував депутат міської ради Роман Домбровський своєю заявою. Він обурився тим, що на засідання постіних депутатських комісій секретаря міськради Віталія Тетяниченка "на аркані не затягнеш".





Продовжив тему Сергій Коваленко, член Громадської ради. Він заявив, що між міською владою і громадою відсутній діалог, жодне рішення, яке було ухвалене, не було реалізоване, у місті вакуум...



Він запропонував консолідуватися навколо проблемних питань, служити громаді, а не боротися за крісла, за владу.

Трохи викривленим назвав Андрій Маліцький головний месседж активіста про недостатню увагу громадськості і взявся доводити зворотнє. Коли ж заявив про те, що басейн — це дорого для громади, обурився Домбровський, мовляв на власні "хотєлки" грошей вистачає.



Дали слово Олександру Скотнікову, голові Світловодської спілки ветеранів АТО. Низку претензій до влади висловив ветеран неоголошеної війни, зокрема про зменшення витрат з міського бюджету на соціальні програми (поліпшення житлових умов, харчування дітей у навчальних закладах, санаторне лікування, одноразова щорічна матеріальна допомога, тощо). Незадоволені ветерани і тим, як міська влада вирішує "земельні" питання для учасників АТО, як надає "смішні" відповіді на листи і звернення.



І сесія таким чином перетворилася у робочу нараду чи прийом з особистих питань. До дискусії залучили начальника управління соціального захисту Ірину Котенко. Треба ж було спростувати усе, що говорив Скотніков!

Тут пролунала слушна думка від депутатки Тетяни Красюк:



Чому б і ні, але треба сформувати проєкт рішення на наступну сесію, адже це не є терміновим питанням — припустив міський голова.



А тим часом дали слово колишнім працівникам комунального підприємства "Житлосвіт 2012", яке наразі перебуває на стадії припинення. 11 звільнених працівників протягом восьми місяців не можуть отримати своє, зароблене. Ця історія достойна окремого матеріалу. Люди дійшли до краю, почали шукати правду в суді, а міська влада за допомогою трьох адвокатів намагається позбавити їх законних виплат. Майже 600 тис. грн з грудня 2020 року завинило своїм працівникам КП, засновником якого є Світловодська міська рада. Схоже на те, що ні голова ліквідаційної комісії Василь Кореняк, ні сам міський голова не розуміють, що гроші виплачувати доведеться, тільки з часом більше, ніж наразі. Це намагалися їм пояснити депутати Юрій Новак і Роман Шумейко, але їх ніхто не почув. І чим більше люди говорили на цю тему, тим більше Андрій Маліцький вигукував:



Врешті пообіцяв питання взяти на контроль...

Заява депутатки Олени Жмуріної про втручання у роботу її депутатської фракції секретаря міськради Віталія Тетяниченка також викликала бурхливе обговорення. Для тих, хто не знається на регламенті міськради, скажу: заяву треба було вислухати і покласти текст у папочку для подальшого розгляду, але це не про Світловодську міську раду. Тут треба дати можливість продемонструвати свій особливий статус депутату Бакуменку, такому собі диригенту президії. Підскакує, коли вважає за потрібне, ставить питання Жмуриній, вимагає доказів по тексту звернення, його тези підхоплює міський голова і... знову забули з якої причини прийшли до сесійної зали.

Нарешті, майже через 3 години балачок, взялися за обговорення порядку денного, а це не просто проголосувати за попередньо надрукований текст. Туди треба ще впхнути півсотні свіжих, додаткових питань! Вдалося, навіть голосували за включення більш-менш активно. Аж тут повертається з апарату ради Віталій Юшко з проєктом рішення про розширення кількісного і персонального складу виконкому міськради. У тексті — Олена Коломієць, учасниця АТО/ООС та Ігор Кирилов — заступник голови Громадської ради. Першу кандидатуру до проєкту Юшко включив за пропозицією Спілки, а другу — на власний розсуд, щоб кількість членів дорівнювала не 12, а 13 осіб. Так і пояснив. Тут не втримався Бакуменко: як можна до складу виконкому ввести Кирилова, який в суді з ним бореться та ще й у кримінальній справі! Цього він звісно, не сказав, мотивував своє обурення незаконністю рішення, бо воно не пройшло обговорення тощо. Дивлячись на заперечення "диригента", дав задню і Маліцький: не може він ось так, "з кондачка" прийняти таке важливе рішення!
Юшко обурився, час витратив марно, заявив вголос:



О 12:45 оголосили перерву.

О 14:00 зібралися, щоб продовжити пленарне засідання, але лише 15 депутатів проголосували за порядок денний в цілому. Рішення не прийнято.