Відкрив урочистий захід, що відбувся в актовій залі маслоекстракційного заводу (МЕЗ), керівник прес-центру торгової марки "Королівський смак" Геннадій Тертичний. Він передав вітання від керівників підприємства Віктора Короля та Максима Короля, яких не було у залі. Потім розповів щемливу історію, пов’язану з неоголошеною війною. У 2014 році в Іловайському котлі під час обстрілу ворожих градів загинув його найкращий друг, з яким він товаришував з першого класу, Антон Бутирін, старший наводчик 92-ої механізованої бригади… По закінченні — запропонував вшанувати усіх полеглих хвилиною мовчання. Зазвучала "Гей, пливе кача" і у залі, я думаю, не залишилося жодної людини, яка б не відчула біль втрати.



Далі до учасників заходу — ветеранів АТО зі словами привітань звернулися Олександр Стеценко — заступник генерального директора ПП "Віктор і К" та Олександр Фощій — директор ТОВ "Гідросенд". Вони подякували захисникам України за те, що ті сміливо стали на захист своєї Батьківщини, дали можливість жити і працювати іншим, побажали миру усім нам і процвітання державі.



Піснею "Журавлі" прикрасила переважно чоловіче зібрання співачка Валентина Власенко, після чого розпочалася церемонія вручення грамот, премій і подарунків.



Кожен учасник АТО виходив на вручення, дякував за увагу і виголошував: "Слава Україні!", а зала дружно скандувала: "Героям слава!".

Одними з тих, кого вітали на цьому заході були 42-річні бойові друзі Олександр Ющенко та Олександр Шульга. Обидва служили у 2015-2016 роках в зоні бойових дій на Донбасі, обидва під час мінометного обстрілу в Пісках на Донеччині були майже одночасно поранені, обидва вважають великою вдачею, що на війні знайшли один одного. Вони не тільки друзі, а ще й колеги по роботі, працюють на підприємстві охоронцями. Мають сім’ї — Ющенко виховує двох доньок, 14 та 18 років, Шульга вже виховав сина, йому 21 рік.



Що найбільше їх вразило під час служби? На це запитання відповідають однаково:



Що для них День Незалежності?



Про що мріють ці чоловіки? Про те, щоб не гинули хлопці на війні…

За їхньою ініціативою фотографуємося на пам’ять, а два Олександри обіцяють надіслати свої фото з війни, щоб ми їх краще розуміли. Слова дотрималися. Дивіться!