Народження

У XVI сторіччі дешеві вина дистилювали для того, аби можна було завантажити більшу кількість алкоголю на корабель. Та щоб вино не прокисло та не зіпсувалось. Дистилят після одної перегонки мав міцність біля 30% та не дуже приємний смак. 

Французький алхімік, шевальє Жак де ла Круа Мароне запропонував переганяти вино двічі. Власне, ця технологія застосовується до сьогодні й не тільки у Франції. Він буцімто побачив сон, в якому диявол двічі пробував зварити його в окропі. Після подвійної дистиляції напій містить приблизно 70% етилового спирту. 

Такий дивний сон шевальє побачив не просто так. Кажуть, що він вбив свою дружину разом з її коханцем. Коли повернувся з війни та застав їх разом у власній спальні.

Юність

Подвійна перегонка покращила якість напою, але він все ще був далекий від того, який ми споживаємо зараз. Тому шевальє де ла Круа Мароне знову довелось лягти в ліжко та уважно дивитись сни. І знову йшлося про те, як диявол пробує витягнути його душу з тіла. Але цього разу Жак не здавався, а вступив з чортом у двобій. Та зміг його перемогти. Але не з першого разу, а лишень коли відрубав нечистому голову та хвіст. 

Тоді він почав відрубати "голову" та "хвіст" коньячному спирту. Тобто, почав зливати першу та останню фракцію. Саме вони містять більшість сивушних масел та інших домішок.

Дорослішання

Витриманий коньяк коштує дорого. Навіть дорожче, ніж вина того ж самого віку. Чому так? Річ у тім, що під час витримки втрачається значна частка спирту. Приблизно 3-4% вмісту кожної діжки випаровується щороку. Тобто, за одне десятиліття винороби втрачають до третини спирту, що був поставлений на витримку. 

Але французькі майстри не вважають це приводом для смутку. Адже вони точно знають ? втрачений коньяк, це не фізичний процес випаровування. Це ангели спускаються з небес та насолоджуються їх благородним напоєм.  Втрачені спирти так й називають ? "частка ангелів".

Зрілість

Якщо ви гадаєте, що легенди про коньяк з'являються тільки в сиву давнину, то ви помиляєтесь. В наші часи, в середині XX сторіччя з'явилась ще одна. Можливо, це навіть не легенда, а правда. Важко перевірити її правдивість. 

Більшість бочок зі спиртом на витримці в містечку Коньяк та його околицях зберігається не в підвалах, а в будинках. Ангели щедро беруть свою частку ? процес випаровування йде швидко. Тому дахи цих будинків мають характерний відтінок коричневого кольору. 

Французи кажуть, що під час Другої Світової війни, Герман Геринг, командувач Люфтваффе суворо наказав своїм пілотам ні за яких обставин не бомбити будинки з такими дахами. Тому всі запаси спиртів вдалось зберегти до наших днів.

Старість

Чим більше років провів спирт в діжці, тим краще. Ні, це не правда. Споживати напій, в якому міститься багато важких дубильних речовин, м'яко кажучи складно. Тому навіть у найдорожчі асамбляжі додають молоді спирти. 

Розповсюдженість цього міфу є головною причиною того, чому французькі винороби тримають рецепти своїх кращих коньяків у секреті. Кількість молодих спиртів завжди більша. В приготуванні напою вік спирту ? не головне. На першому місці стоять певні нотки аромату. Деякі з них спирт може набути лишень через десятиріччя. Інші ? через роки. Кваліфікація майстра-винороба визначається тим, як точно він може повторити кожен рік риси тої самої марки коньяку, змішуючи інакші спирти.

Джерело - https://spirt-opt.site/