Сама казка була заявлена для перегляду і дітей, і дорослих, які постійно залипають у гаджети. У центрі подій — режисер Максим Василенко в ролі тата, Богдан Бондаренко в ролі хлопчика Дмитра, який втратив віру в казку і не уявляє життя без вайфаю, а також казкові і мультиплікаційні герої — Сімка (Марія Сущенко), фея Провідниця (Марія Гущина), Пітерпен (Матвей Печений), Крюк (Іван Рибачук), Олаф (Михайло Комлик), Ельза (Анастасія Кіреєва), Нолик (Марія Палаченко).

Cеред безлічі жартів, які лунали від акторів, деякі були зрозумілі лише дорослим: що значить прилипнути язиком до залізної гойдалки взимку; як терпіти голод на вулиці, бо коли зайдеш додому — батьки заженуть; а зиму, яка асоціюється у дітей з Новорічними святами, порівняли з платіжкою за опалення. Зазвичай у театрі лише спостерігають за діями героїв, але театр мініатюр "Faceless" не дав глядачам засиджуватися на місцях: запропонував повторювати танцювальні рухи за персонажами, і діти активно підтримали таку ідею.

Режисеру, акторам та колективам художньої самодіяльності ("Дивосвіт", "Тандем", "Водограй", "Веселка" та "One life") за один вечір вдалося зробити купу добрих і важливих справ: зібрати кошти на лікування Єлизавети Брусенцової, розсмішити глядачів (діти нестримно реготали і раділи улюбленим героям), допомогти практикантці Олександрійського коледжу культури і мистецтва Карині Колесник познайомитися з театром зсередини — спробувати себе в ролі постановниці вистави, а ще відірвати світловодців на короткий час від інтернету.

До речі, театр мініатюр "Faceless" змінював склад колективу впродовж десяти років, а останні два роки взагалі не існував, а завдяки Максимові Василенкові вдалося відновити справу колишнього керівника театру — Іллі Піроговського.