Багато людей зібралося у центрі Світловодська біля пам’ятного знака — колись бойового БТРа, який привезли військові з узбецького міста Термеза, яке по річці Амудар'ї межує з Афганістаном.

Особливо зворушливо виглядали дружні обійми та привітання бойових побратимів — колись 18-20-річних юнаків, а зараз дорослих чоловіків, які пройшли пекло війни, що була засекреченою тоді і переосмислюється у наші дні.

Прозвучали виступи представників влади міста і району, самих афганців, представників громадськості, тишею пролунала хвилина мовчання за загиблими у далеких вже 70-80-х роках минулого століття учасниками бойових дій на території інших держав та за воїнами АТО/ООС, які гинуть у наші дні на Сході України.

У своїй промові ведуча заходу згадала, що навесні гори Афганістану, колись щедро политі кров'ю, вкриваються тюльпанами, які є живим пам’ятником тим, хто залишив у своїх горах життя і молодість. Цього ранку живими червоними гвоздиками вкрився холодний метал БТРа. Значить, пам'ять живе.