Нові перші класи

В Україні триває реформа освіти, до якої щороку приєднуються нові класи. Якщо торік за партами-трансформерами й оновленими програмами вчилися першокласники, то цього року таких класів буде вже два — перші й другі.

У Новій українській школі, як називається реформа освіти, дітей вчать не тільки рахувати, читати й писати, а й шукати та використовувати інформацію. Також приділяють увагу емоціям і командній роботі. Наприклад, перед уроками вчителі говорять із дітьми про почуття — на зустрічах "Ранкове коло".

Матеріали у початковій школі мають подавати у формі гри (і не обов’язково в класі, можна на вулиці). На уроках має використовуватися музика, мультфільми, постери, слайди. У Міносвіти кажуть, що всі вчителі початкових класів уже пройшли онлайн-навчання і мають працювати за новими підходами та методиками.


Оцінки — це особисте

У перших і других класах оцінок у школі не має бути взагалі. Замість табеля будуть використовувати "Свідоцтво досягнення", яке дає інформацію вчителю і батькам про те, які навички здобула дитина і як треба корегувати навчальний процес. Також, наголошують у МОН, оцінки учнів — це особиста інформація і обговорювати її перед іншими учнями чи батьками не можна. Те саме стосується й обговорення оцінок на батьківських зборах.


Бланманже й фалафель

Котлети й картопля пюре, каші та компоти — меню в шкільних їдальнях не змінювалося з 70-80-х років. Але тепер почалися великі зрушення. Шеф-кухар Євген Клопотенко розробив і затвердив у МОЗ і Держспоживслужбі новий збірник рецептів для шкільних їдалень. Ті самі продукти, та сама вартість, але приготовані страви по-іншому. У меню, крім звичних борщу та салатів із буряку, є салат "Табуле", кебаб, пюре з імбиром, бланманже та пудинг.



Він виклав збірник рецептів у відкритий доступ і розробив покрокову інструкцію для переходу на нове харчування.

У кількох регіонах України вже почали готувати за рецептурою пана Клопотенка.


А що у старших класах?

Поки Верховна Рада ще розглядає закон про "Про повну загальну середню освіту", а в МОН розробляють стандарт базової середньої освіти, що має кардинально змінити навчання у 5-11 класах, школи вже можуть на власний розсуд впроваджувати певні зміни, кажуть у Міносвіти.

Зокрема, йдеться про об’єднання кількох предметів у так звані інтегровані курси. Наприклад, в рамках "Природознавства" можуть вивчати фізику, біологію, хімію, географію.

За цим же принципом можна викладати мистецтво, літературу, українську історію, вписану у світовий контекст.


Що змінилося у школах з 1 вересня?

У 2019 році у школах вперше запроваджено так зване мережеве навчання. Ідея в тому, щоб діти, які додатково навчаються в мистецькій, спортивній чи музичній школі, могли перенести оцінки звідти в звичайну школу. Таким чином, їм зарахують ці додаткові уроки. Для цього треба скласти договір і прописати умови навчання.


Джеймс Бонд і Паваротті у підручниках

Цього навчального року школярі кількох класів отримали нові підручники. Так, учні 10-11 класів вивчатимуть європейську музику на прикладі Алессандро Сафіна і Лучано Паваротті, а культуру української діаспори — на прикладах творчості Квітки Цісик. Це — частина нового підручника "Мистецтво". На уроках говоритимуть про засновника поп-арту Енді Воргола, українську анімацію на прикладі "Капітана Врунгеля", Каннський кінофестиваль і Джеймса Бонда.

У 10-му класі торік запровадили курс "Громадянська освіта". З нього діти дізнаються про піраміду Маслоу, досліджуватимуть теми комунікації і соціалізації, розбиратимуть ситуації на прикладі повідомлень у фейсбуці. А ще в багатьох підручниках тепер є QR-коди та інфографіка. Наприклад, у підручнику географії для 10-го класу наочно показали, якими брендами володіють великі світові компанії. У 11-му класі дещо зміниться програма української літератури.

Кількість творів, обов’язкових до вивчення, зменшили — а це значить, що про них не питатимуть на ЗНО. Вилучили, наприклад, "Марусю" Григорія Квітки-Основ’яненка, "Гайдамак" Тараса Шевченка і "Землю" Ольги Кобилянської. У другому класі діти читатимуть твори сучасних письменників Зірки Мензатюк і Сашка Дерманського, а в 11-му підліткам мають розповісти про Сергія Жадана, Юрія Андруховича та Любка Дереша.


Щеплення обов’язкові

За законом, українські діти й раніше повинні були мати щеплення, щоб відвідувати державні школи. Та деякі батьки оскаржували це в судах. Але навесні 2019 року крапку в цьому питанні поставив Верховний суд, який підтримав обов’язкову вакцинацію та визнав законною заборону невакцинованим дітям відвідувати дитсадки. Перед початком нового навчального року очільниця МОЗу Уляна Супрун нагадала, що, йдучи до школи, діти обов’язково повинні мати щеплення від 10 хвороб: гепатиту В, туберкульозу, кору, паротиту, краснухи, дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту та хіб-інфекції. Державні навчальні заклади при цьому можуть не допускати до занять тих дітей, які не отримали щеплень.


Прощавай, шкільна формо

Шкільна форма не була обов’язковою в Україні вже давно, та деякі навчальні заклади все ж примушували її носити. Тепер офіційно скасовано указ про шкільну форму. У Міносвіти кажуть, що адміністрації навчальних закладів, вчителі, батьки та учні мають самі визначати форму одягу в школі.


Без дошок пошани?

Дошки пошани, які були раніше, — неприйнятні. Правда, остаточне рішення все ж залишається за навчальними закладами.

Одне з основних нововведень освітньої реформи — школи тепер мають велику автономію.