«Батько українського театру» – Марко Кропивницький
"Вечори на хуторі біля… Затишку", – таку назву мав літературно-краєзнавчий вечір, який своїм відвідувачам запропонувала районна бібліотека. Захід був присвячений життю та творчості Марка Кропивницького як одного з організаторів професійного українського театру. Метою проведення став обласний конкурс з популяризації творчості Марка Лукича Кропивницького згідно з наказом департаменту культури, туризму та культурної спадщини обласної державної адміністрації.
^ Реклама ^
Ведучі заходу Катерина Павлівна Сокуренко – ветеран бібліотечної справи та Тетяна Федорівна Швець – провідний бібліотекар районної бібліотеки емоційно і з душевним теплом розповідали про Марка Лукича, про його життя, його творчість та внесок у театральне мистецтво не тільки області, а й України.
Будучи в зениті слави, Кропивницький оселився на хуторі Затишок, що за 20 верст від міста Харкова. Після тривалих і виснажливих гастролей це казкове місце, де жили його найдорожчі люди – дружина, діти й старенька матуся – було для митця справжнім затишком від життєвих бур. Тут серед простих людей, на лоні чудової української природи йому завжди добре відпочивалося і працювалося. А от чому саме в цьому місці, а не в якомусь іншому вирішив оселитись письменник – залишається таємницею.
Мабуть, мало хто знає про ще одну важливу сторінку творчої діяльності М.Л.Кропивницького. Справа в тому, що він не лише вдало господарював у своїй садибі, за що на сільськогосподарській виставці здобув бронзову медаль, а й створив справжній культурний осередок, заснувавши, зокрема, початкову школу з українською мовою навчання і перший на теренах тодішньої країни дитячий театр, акторами в якому були селянські та його власні діти.
Це явище було і залишається безпрецедентним, оскільки нічого подібного ні до, ні після цього не було в історії не тільки української, а й європейської культури. Дитяча театральна трупа була створена ним у Затишку.
Усе життя Кропивницького – це променистий приклад служіння українському народові, рідному театру. Все, що він робив, йшло від щирого серця і було спрямовано на піднесення українського театрального мистецтва, національної культури в цілому. І досі п’єси Марка Кропивницького з незмінним успіхом йдуть на багатьох сценах українських театрів. Герої його творів і тепер живуть серед нас зі своїми характерами, мораллю, проблемами.
На завершення Тетяна Федорівна презентувала виставку "Батько українського театру" та розповіла про життя і творчість Марка Лукича на Кіровоградщині. До речі, він родом з Новоукраїнського району. Село, в якому народився діяч, раніше мало назву Бейжбараки, а нині перейменовано на Кропивницьке.
Будучи в зениті слави, Кропивницький оселився на хуторі Затишок, що за 20 верст від міста Харкова. Після тривалих і виснажливих гастролей це казкове місце, де жили його найдорожчі люди – дружина, діти й старенька матуся – було для митця справжнім затишком від життєвих бур. Тут серед простих людей, на лоні чудової української природи йому завжди добре відпочивалося і працювалося. А от чому саме в цьому місці, а не в якомусь іншому вирішив оселитись письменник – залишається таємницею.
Мабуть, мало хто знає про ще одну важливу сторінку творчої діяльності М.Л.Кропивницького. Справа в тому, що він не лише вдало господарював у своїй садибі, за що на сільськогосподарській виставці здобув бронзову медаль, а й створив справжній культурний осередок, заснувавши, зокрема, початкову школу з українською мовою навчання і перший на теренах тодішньої країни дитячий театр, акторами в якому були селянські та його власні діти.
Це явище було і залишається безпрецедентним, оскільки нічого подібного ні до, ні після цього не було в історії не тільки української, а й європейської культури. Дитяча театральна трупа була створена ним у Затишку.
Усе життя Кропивницького – це променистий приклад служіння українському народові, рідному театру. Все, що він робив, йшло від щирого серця і було спрямовано на піднесення українського театрального мистецтва, національної культури в цілому. І досі п’єси Марка Кропивницького з незмінним успіхом йдуть на багатьох сценах українських театрів. Герої його творів і тепер живуть серед нас зі своїми характерами, мораллю, проблемами.
На завершення Тетяна Федорівна презентувала виставку "Батько українського театру" та розповіла про життя і творчість Марка Лукича на Кіровоградщині. До речі, він родом з Новоукраїнського району. Село, в якому народився діяч, раніше мало назву Бейжбараки, а нині перейменовано на Кропивницьке.
Світловодська районна бібліотека
