"Борітеся — поборете! Вам Бог помагає!" — Тарас Шевченко
До редакції Інтернет-видання "Світловодськ" вже вдруге звернувся читач — житель Світловодська Володимир Євтіхов з проханням розмістити його лист щодо вирішення проблеми з земельною ділянкою у селі Нагірне Світловодського району. Подаємо лист нашого читача в повному обсязі.
"Прошу Вас опублікувати матеріал, щодо нашої земельної ділянки у с.Нагірне. А також, з Вашою допомогою, хотілось би особисто звернутись до читачів з проханням допомоги у нашому спірному питанні, хоча б порадою, або може хтось стикався у своєму житті з подібними ситуаціями, або з Подорожнянською сільсьою радою, або особисто з її головою Воропаєвим В.В. у будь-яких питаннях стосовно землі та іншого. Гадаємо, кожен зрозуміє наше обурення, коли ми близько двадцяти років, вкладали у нашу земельну ділянку увесь свій вільний час, тяжкою працею доводили до ладу зробивши з непролазних хащів клаптик родючої землі, та назавжди залишили там краплинку душі і незабутні спогади. Ми сподіваємося, що світ не без добрих людей і справедливість візьме гору.
"Борітеся — поборете! Вам Бог помагає!" — Тарас Шевченко.
Минуло майже два роки запеклої боротьби у судах і як з’ясувалось за цей час, то саме не сільська рада відбирає у нас земельну ділянку, а сільський голова Воропаєв В.В., прикриваючись та користуючись своїм службовим становищем. Бо як з’ясувалось у процесі досудового розслідування особа Бірча Н.Г., інтереси якої так вперто і нагло лобіював Воропаєв В.В., ніхто інша як його рідна теща яка проживає у Кривому Розі і яку ніхто і ніколи не бачив на теренах с.Нагірне. Не потрібно бути екстрасенсом щоб зрозуміти кому і для яких цілей знадобилась наша земельна ділянка.
Звернувшись до суду, та вже під час судових засідань ми дізнались що Подорожненська сільська рада подала зустрічний позов з вимогами знести об’єкт самочинного будівництва. До речі зустрічний позов подавався за рахунок коштів громади, хоча всім вже стало зрозуміло що захищались особисті інтереси, а не інтереси громади. А це 704,80 гривень. Навіщо ж голові селищної ради витрачати власні кошти коли можливо скористатись службовим становищем? І ми сумніваємось що він представляючи інтереси нібито селищної ради, їздив на засідання суду, на власному автомобілі за власний кошт, та ще й в робочий час, за який отримував заробітну плату. Як на нашу думку то він досить і досить не погано влаштувався у цій ситуації.
Під час судового процесу, ми також дізнались що Воропаєв В.В. хотів перепродати нашу земельну ділянку і щоб унеможливити це поки іде суд, ми звернулись з клопотанням про забезпечення позову, та заборону селищній раді передавати у власність Бірчи Н.Г. нашу земельну ділянку під час поки іде суд. Суд задовольнив наше клопотання. На що Подорожненська селищна рада, а в лапках читаємо Воропаєв В.В., подав апеляцію, раз, а потім ще другий. І знову ж за кошти громади. А це 1057,20 гривень одна апеляція. Та їздив на засідання апеляційного суду у м.Кропивницький, на власному автомобілі, гадаємо навряд чи за власний кошт. За самими скромним підрахунком 500 гривень одна поїздка. Дві поїздки за власними апеляціями, та дві на апеляції які ми подавали.
Отже, підсумуємо: 704,80+1057,20+1057,20+500+500+500+500 виходить 4819,20 гривень коштів громади. Начебто і небагато, але якщо, наприклад, взяти до уваги, що на громадських зупинках с.Подорожне вже багато років немає лавок і людям похилого віку немає де перепочити під час очікування автобусу, виникає питання: скільки лавок міг встановити селищний голова для своєї громади на 4819,20 гривень!?
За час судового процесу ми разом з вами пережили об’єднуючи процеси у Великоандрусівську ОТГ. Де Воропаєв В.В. став обіймати посаду в.о. старости і далі зловживати своїм службовим становищем. Незважаючи на заборону суду, він підготовив на сесію проект рішення про передачу у власність земельної ділянки своїй тещі, не повідомив депутатів про наявність заборони суду приймати таке рішення, та отримав його шляхом обману. Потім сам підготовив інформаційний запит від тещі, сам підготовив на нього відповідь, при цьому підробив документи та знову ж шляхом обману отримав підпис голови ОТГ на них і надав як доках у суді! Коли ми звернулись до голови ОТГ Іващенко Н.І., пояснили ситуацію, та попросили припинити свавілля її підлеглого який чинив корумповані дії, вона відізвала зустрічний позов, відізвала довіреність на представлення інтересів ОТГ в суді і повідомила правоохоронні органи про корумповані дії свого підлеглого. І не викликає подиву той факт що після цього Воропаєв В.В. перейшов у опозицію до свого керівництва, під приводом якихось незрозумілих звинувачень та несподіваною жагою врятувати своє рідне село і свою громаду. Такий собі чоловік-флюгер – дмухнув легенький бриз змін, запахло смаженим і людина враз прозріла!!!
Після того як Воропаєва В.В. позбавили довіреності, він не схаменувся, я продовжив свій шлях у процесі вже від лиця тещі і подав зустрічний позов вже з іншими вимогами – звільнити нами самовільно займану ділянку, і фундамент вже зносити не потрібно, бо в його тещі вже з’явився технічний паспорт на цей фундамент і він там датований 1991 роком. Цікаво як теща надбала його у власне майно, коли у розробленому нею проекті землевпорядкування його навіть не зображено, а проект датований 2016 роком, і це є неймовірно грубим за законом порушенням при розробки таких проектів? Питали ми, до речі, Воропаєва В.В. в суді чому в проекті його тещі не вказаний фундамент, на що він відповів, що його в бур’янах не булу видно. Шановні, на Гугл карт з супутника видно, а от коли вигідно селищному голові і його розробнику проекту в притул на місці бур’янами заросло…
Сумно, що в нашій справі безліч запитань та дуже мало правдивих відповідей на них. Сумно, що за стільки років незалежності у нашій неньці Украйні до сих пір процвітає корупція і з нею боротися дуже складно. Сумно, що люди в першу чергу думають за свій живіт, а не громаду яка їм довірилась. Просто сумно, дуже сумно…
Але не зважаючи на сум, ми вільний і незламний народ і, як заповідав Кобзар, будемо боротися!!!
Якщо серед читачів є ще скривдженні вищезгаданою посадовою особою, яка, до речі, вже тричі писала заяву на звільнення і досі не пішла, приєднуйтесь, будемо боротись з його свавіллям і корупцією разом".
Володимир Євтіхов
***
Редакція Інтернет-видання "Світловодськ" також готова (безкоштовно, як і Володимиру Євтіхову) надати можливість розмістити свою відповідь або ж бачення виниклої ситуації другій стороні конфлікту.
"Борітеся — поборете! Вам Бог помагає!" — Тарас Шевченко.
Минуло майже два роки запеклої боротьби у судах і як з’ясувалось за цей час, то саме не сільська рада відбирає у нас земельну ділянку, а сільський голова Воропаєв В.В., прикриваючись та користуючись своїм службовим становищем. Бо як з’ясувалось у процесі досудового розслідування особа Бірча Н.Г., інтереси якої так вперто і нагло лобіював Воропаєв В.В., ніхто інша як його рідна теща яка проживає у Кривому Розі і яку ніхто і ніколи не бачив на теренах с.Нагірне. Не потрібно бути екстрасенсом щоб зрозуміти кому і для яких цілей знадобилась наша земельна ділянка.
Звернувшись до суду, та вже під час судових засідань ми дізнались що Подорожненська сільська рада подала зустрічний позов з вимогами знести об’єкт самочинного будівництва. До речі зустрічний позов подавався за рахунок коштів громади, хоча всім вже стало зрозуміло що захищались особисті інтереси, а не інтереси громади. А це 704,80 гривень. Навіщо ж голові селищної ради витрачати власні кошти коли можливо скористатись службовим становищем? І ми сумніваємось що він представляючи інтереси нібито селищної ради, їздив на засідання суду, на власному автомобілі за власний кошт, та ще й в робочий час, за який отримував заробітну плату. Як на нашу думку то він досить і досить не погано влаштувався у цій ситуації.
Під час судового процесу, ми також дізнались що Воропаєв В.В. хотів перепродати нашу земельну ділянку і щоб унеможливити це поки іде суд, ми звернулись з клопотанням про забезпечення позову, та заборону селищній раді передавати у власність Бірчи Н.Г. нашу земельну ділянку під час поки іде суд. Суд задовольнив наше клопотання. На що Подорожненська селищна рада, а в лапках читаємо Воропаєв В.В., подав апеляцію, раз, а потім ще другий. І знову ж за кошти громади. А це 1057,20 гривень одна апеляція. Та їздив на засідання апеляційного суду у м.Кропивницький, на власному автомобілі, гадаємо навряд чи за власний кошт. За самими скромним підрахунком 500 гривень одна поїздка. Дві поїздки за власними апеляціями, та дві на апеляції які ми подавали.
Отже, підсумуємо: 704,80+1057,20+1057,20+500+500+500+500 виходить 4819,20 гривень коштів громади. Начебто і небагато, але якщо, наприклад, взяти до уваги, що на громадських зупинках с.Подорожне вже багато років немає лавок і людям похилого віку немає де перепочити під час очікування автобусу, виникає питання: скільки лавок міг встановити селищний голова для своєї громади на 4819,20 гривень!?
За час судового процесу ми разом з вами пережили об’єднуючи процеси у Великоандрусівську ОТГ. Де Воропаєв В.В. став обіймати посаду в.о. старости і далі зловживати своїм службовим становищем. Незважаючи на заборону суду, він підготовив на сесію проект рішення про передачу у власність земельної ділянки своїй тещі, не повідомив депутатів про наявність заборони суду приймати таке рішення, та отримав його шляхом обману. Потім сам підготовив інформаційний запит від тещі, сам підготовив на нього відповідь, при цьому підробив документи та знову ж шляхом обману отримав підпис голови ОТГ на них і надав як доках у суді! Коли ми звернулись до голови ОТГ Іващенко Н.І., пояснили ситуацію, та попросили припинити свавілля її підлеглого який чинив корумповані дії, вона відізвала зустрічний позов, відізвала довіреність на представлення інтересів ОТГ в суді і повідомила правоохоронні органи про корумповані дії свого підлеглого. І не викликає подиву той факт що після цього Воропаєв В.В. перейшов у опозицію до свого керівництва, під приводом якихось незрозумілих звинувачень та несподіваною жагою врятувати своє рідне село і свою громаду. Такий собі чоловік-флюгер – дмухнув легенький бриз змін, запахло смаженим і людина враз прозріла!!!
Після того як Воропаєва В.В. позбавили довіреності, він не схаменувся, я продовжив свій шлях у процесі вже від лиця тещі і подав зустрічний позов вже з іншими вимогами – звільнити нами самовільно займану ділянку, і фундамент вже зносити не потрібно, бо в його тещі вже з’явився технічний паспорт на цей фундамент і він там датований 1991 роком. Цікаво як теща надбала його у власне майно, коли у розробленому нею проекті землевпорядкування його навіть не зображено, а проект датований 2016 роком, і це є неймовірно грубим за законом порушенням при розробки таких проектів? Питали ми, до речі, Воропаєва В.В. в суді чому в проекті його тещі не вказаний фундамент, на що він відповів, що його в бур’янах не булу видно. Шановні, на Гугл карт з супутника видно, а от коли вигідно селищному голові і його розробнику проекту в притул на місці бур’янами заросло…
Сумно, що в нашій справі безліч запитань та дуже мало правдивих відповідей на них. Сумно, що за стільки років незалежності у нашій неньці Украйні до сих пір процвітає корупція і з нею боротися дуже складно. Сумно, що люди в першу чергу думають за свій живіт, а не громаду яка їм довірилась. Просто сумно, дуже сумно…
Але не зважаючи на сум, ми вільний і незламний народ і, як заповідав Кобзар, будемо боротися!!!
Якщо серед читачів є ще скривдженні вищезгаданою посадовою особою, яка, до речі, вже тричі писала заяву на звільнення і досі не пішла, приєднуйтесь, будемо боротись з його свавіллям і корупцією разом".
Володимир Євтіхов
***
Редакція Інтернет-видання "Світловодськ" також готова (безкоштовно, як і Володимиру Євтіхову) надати можливість розмістити свою відповідь або ж бачення виниклої ситуації другій стороні конфлікту.
Фото: автора
Допоможіть вирішити проблему: сільська рада відбирає у людей земельну ділянку в с.Нагірне
