Іван Марон — заслужений енергетик і будівельник, герой трьох історичних епох
Іван Едуардович Марон — герой трьох епох, складних, абсолютно різних, але величних в історичному сенсі: радянської, пострадянської та епохи розбудови незалежної України. Проте весь цей час, всі ці роки Іван Марон займався улюбленою справою — будував.
Для того, щоб зрозуміти велич цієї неординарної людини, потрібно познайомитися з нею ближче.
Народився Іван Марон у 1932 році у родині звичайних робітників в с.Сільце на Хмельниччині. З ранніх років пізнав ціну тяжкої праці, адже зростав без батька, доглядаючи за мамою-інвалідом. Роботящі руки та світла голова дозволили Івану Едуардовичу швидко вчитися, здобувати нові навички та знання, а з рештою — вищу освіту за фахом інженера-будівельника.
Перші кроки за спеціальністю випускник Ростовського інженерно-будівельного інституту робив розбудовуючи місто Зугрес, Донецької області, де молодому фахівцю пощастило з наставником — уроки начальника будівництва Володимира Радіна в подальшому житті не раз допомагали Івану Марону вистояти, йти наперекір обставинам і досягати поставленої мети.
В різних місцях та з різними людьми довелося працювати Івану Едуардовичу, проте головним і найбільш визначальним у долі молодого енергетика та будівельника стало призначення у 1974 році на посаду генерального директора об’єднання декількох, пов’язаних між собою спільним завданням, підприємств з виготовлення будівельної продукції. І завдання було надважливим — забезпечувати необхідним будівництво Кременчуцької ГЕС.
Прогресивність молодого керівника, рішучість, вміння налагодити справу і згуртувати тисячі людей спільною метою стало запорукою вирішення найскладніших завдань. Завдяки невтомній енергії та колосальній роботі, Івану Марону вдалося втілити в життя сміливий, титанічній за розмахом проект — промислове підприємство Об’єднання "Дніпроенергобудпром", розташоване на мальовничому березі Дніпра в селищі Власівка міста Світловодська Кіровоградської області, стало одним із кращих промислових гігантів енергетично-будівельної індустрії колишнього Радянського союзу.
Заводи, які входили до складу ОДЕБП, постійно розбудовувалися, оновлювалися. Впроваджувалися гнучкі технологічні процеси, що давало можливість швидко переорієнтувати виробництво на сучасні стандарти. Саме в ОДЕБП вперше було застосовано і освоєно виробництво революційних на той час центрифугованих опор ЛЕП та плит покриття прольотом до 12 м, брускових конструкцій, конструкцій фундаментів турбогенераторів, колон деаераторних етажерок АЕС, конструкцій наплавних фундаментів (наприклад, для зведення ЛЕП через Каховське водосховище) та втілено інші новаторські рішення енергетичного будівництва.
Під керівництвом Івана Марона на підприємствах об’єднання були розроблені і освоєні технології виробництва унікальних збірних будівельних конструкцій високої заводської готовності для головних корпусів атомних, теплових електростанцій, що дало змогу застосовувати швидкісний метод будівництва величезного списку ДРЕС, ТЕЦ та атомних електростанцій, наприклад Південно-Української, Хмельницької, Армянської, Курської, Запорізької Кримської, Білоярської та багатьох інших.
Дякуючи непохитній волі та розумному керівництву генерального директора Івана Марона, продукція об’єднання постачалась найбільшим будівельним об’єктам вісімдесятих-дев’яностих років — Атоммаш, електростанції Західного Сибіру, Волзький автомобільний завод, КАМаз тощо.
Поряд з традиційною продукцією енергетичного призначення з ініціативи Івана Едуардовича об’єднання брало участь в реалізації різноманітних державних програм, наприклад, зводило в різних регіонах країни з конструкцій власного виробництва комплекси для вирощування птиці, худоби тощо.
Найбільше підприємство енергобудівної промисловості колишнього Міненерго СРСР, сьогодні — одна з найбільших баз будівельних конструкцій України. До цього часу об’єднання відоме на теренах колишнього Союзу, в Йемені, Монголії, Арабських Еміратах, В’єтнамі та інших країнах світу.
Іван Марон переконаний, що соціальні питання не менш важливі, ніж виробничі, тому велику увагу приділяє розвитку краю, який за довгі роки став для нього рідним. Селище Власівка зазнало свого розквіту саме завдяки об’єднанню: для працівників заводу та їхніх дітей збудовані багатоквартирні житлові будинки, дитячі садочки, будинок культури, медичну поліклініку, "п’ятиповерхівку" для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та воїнів-інтернаціоналістів (афганців), Власівський Храм Різдва Пресвятої Богородиці.
Депутат багатьох скликань міської та обласної рад, Почесний громадянин міста Світловодська та селища Власівки завжди приймав участь у реалізації багатьох важливих проектів для нашого міста.
За ініціативи Івана Едуардовича було проведено реконструкцію вулиці Б.Хмельницького, реалізовано пілотний проект з монтування дороги бетонними плитами для аеродромного покриття по вулиці Бойка у 2012 році, де довгі роки асфальт тримався лише до першої зливи. Не зважаючи на різноманітні політичні інсинуації, результат говорить сам за себе — довгі роки дорога не просто "тримається", а й перебуває в прекрасному стані.
Нині у Світловодську реалізується ще один подібний проект — аеродромними плитами монтується дорога, яка, через свій жахливий стан, стала відомою на всю країну — вул.Городиська (Єгорова), яка є об’їзною трасою для вантажного транспорту.
Після першого досвіду можна з упевненістю сказати — це буде одна з кращих об’їзних доріг і прослужить довгі роки! Тим більше, що Іван Едуардович кожного дня особисто перевіряє якість виконання робіт.
Трудові досягнення Івана Едуардовича Марона в усіх епохах нашої історії були оцінені на різних рівнях. Його нагороджено орденами "Знак Пошани", "Трудового Червоного прапору", "Жовтневої революції", орденами Президента "За заслуги ІІІ ступеня", "За заслуги ІІ ступеня", медаллю "Лідер ХХІ століття", срібною медаллю "Честь, Слава, Труд", "За доблесну працю", медаллю "Святий Князь Володимир". Як видатна постать занесений до "Золотої книги української еліти" та "500 впливових особистостей України".
Працівники об’єднання, земляки цінують Івана Едуардовича за надійність, доброзичливість, вміння спілкуватися з людьми, ініціативність та відповідальність. Заводчани називають генерального директора поміж собою "батьком", адже мабуть не існує на світі такої проблеми, в якій би не зміг допомогти Іван Марон. Як справжній батько, глава великої родини, Іван Едуардович Марон всією душею вболіває за своє об’єднання, за свій колектив, за свою сім’ю.
Колектив ТДВ "Об’єднання "Дніпроенергобудпром" щиро вітає свого улюбленого керівника Марона Івана Едуардовича з Днем Енергетика України, бажає йому міцного здоров’я, молодечого запалу, невичерпної енергії та творчого натхнення.
Ми переконані, що під Вашим мудрим керівництвом наше об’єднання досягне нових вершин промислового виробництва, матиме надійних українських та закордонних партнерів.
Пишаємося, що маємо можливість працювати разом з такою видатною людиною.
Зі святом Вас!
За дорученням колективу ОДЕБП,
заступник генерального директора,
директор головного заводу Михайло Бур’янський
Для того, щоб зрозуміти велич цієї неординарної людини, потрібно познайомитися з нею ближче.
Народився Іван Марон у 1932 році у родині звичайних робітників в с.Сільце на Хмельниччині. З ранніх років пізнав ціну тяжкої праці, адже зростав без батька, доглядаючи за мамою-інвалідом. Роботящі руки та світла голова дозволили Івану Едуардовичу швидко вчитися, здобувати нові навички та знання, а з рештою — вищу освіту за фахом інженера-будівельника.
Перші кроки за спеціальністю випускник Ростовського інженерно-будівельного інституту робив розбудовуючи місто Зугрес, Донецької області, де молодому фахівцю пощастило з наставником — уроки начальника будівництва Володимира Радіна в подальшому житті не раз допомагали Івану Марону вистояти, йти наперекір обставинам і досягати поставленої мети.
В різних місцях та з різними людьми довелося працювати Івану Едуардовичу, проте головним і найбільш визначальним у долі молодого енергетика та будівельника стало призначення у 1974 році на посаду генерального директора об’єднання декількох, пов’язаних між собою спільним завданням, підприємств з виготовлення будівельної продукції. І завдання було надважливим — забезпечувати необхідним будівництво Кременчуцької ГЕС.
Прогресивність молодого керівника, рішучість, вміння налагодити справу і згуртувати тисячі людей спільною метою стало запорукою вирішення найскладніших завдань. Завдяки невтомній енергії та колосальній роботі, Івану Марону вдалося втілити в життя сміливий, титанічній за розмахом проект — промислове підприємство Об’єднання "Дніпроенергобудпром", розташоване на мальовничому березі Дніпра в селищі Власівка міста Світловодська Кіровоградської області, стало одним із кращих промислових гігантів енергетично-будівельної індустрії колишнього Радянського союзу.
Заводи, які входили до складу ОДЕБП, постійно розбудовувалися, оновлювалися. Впроваджувалися гнучкі технологічні процеси, що давало можливість швидко переорієнтувати виробництво на сучасні стандарти. Саме в ОДЕБП вперше було застосовано і освоєно виробництво революційних на той час центрифугованих опор ЛЕП та плит покриття прольотом до 12 м, брускових конструкцій, конструкцій фундаментів турбогенераторів, колон деаераторних етажерок АЕС, конструкцій наплавних фундаментів (наприклад, для зведення ЛЕП через Каховське водосховище) та втілено інші новаторські рішення енергетичного будівництва.
Під керівництвом Івана Марона на підприємствах об’єднання були розроблені і освоєні технології виробництва унікальних збірних будівельних конструкцій високої заводської готовності для головних корпусів атомних, теплових електростанцій, що дало змогу застосовувати швидкісний метод будівництва величезного списку ДРЕС, ТЕЦ та атомних електростанцій, наприклад Південно-Української, Хмельницької, Армянської, Курської, Запорізької Кримської, Білоярської та багатьох інших.
Дякуючи непохитній волі та розумному керівництву генерального директора Івана Марона, продукція об’єднання постачалась найбільшим будівельним об’єктам вісімдесятих-дев’яностих років — Атоммаш, електростанції Західного Сибіру, Волзький автомобільний завод, КАМаз тощо.
Поряд з традиційною продукцією енергетичного призначення з ініціативи Івана Едуардовича об’єднання брало участь в реалізації різноманітних державних програм, наприклад, зводило в різних регіонах країни з конструкцій власного виробництва комплекси для вирощування птиці, худоби тощо.
Найбільше підприємство енергобудівної промисловості колишнього Міненерго СРСР, сьогодні — одна з найбільших баз будівельних конструкцій України. До цього часу об’єднання відоме на теренах колишнього Союзу, в Йемені, Монголії, Арабських Еміратах, В’єтнамі та інших країнах світу.
Іван Марон переконаний, що соціальні питання не менш важливі, ніж виробничі, тому велику увагу приділяє розвитку краю, який за довгі роки став для нього рідним. Селище Власівка зазнало свого розквіту саме завдяки об’єднанню: для працівників заводу та їхніх дітей збудовані багатоквартирні житлові будинки, дитячі садочки, будинок культури, медичну поліклініку, "п’ятиповерхівку" для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та воїнів-інтернаціоналістів (афганців), Власівський Храм Різдва Пресвятої Богородиці.
Депутат багатьох скликань міської та обласної рад, Почесний громадянин міста Світловодська та селища Власівки завжди приймав участь у реалізації багатьох важливих проектів для нашого міста.
За ініціативи Івана Едуардовича було проведено реконструкцію вулиці Б.Хмельницького, реалізовано пілотний проект з монтування дороги бетонними плитами для аеродромного покриття по вулиці Бойка у 2012 році, де довгі роки асфальт тримався лише до першої зливи. Не зважаючи на різноманітні політичні інсинуації, результат говорить сам за себе — довгі роки дорога не просто "тримається", а й перебуває в прекрасному стані.
Нині у Світловодську реалізується ще один подібний проект — аеродромними плитами монтується дорога, яка, через свій жахливий стан, стала відомою на всю країну — вул.Городиська (Єгорова), яка є об’їзною трасою для вантажного транспорту.
Після першого досвіду можна з упевненістю сказати — це буде одна з кращих об’їзних доріг і прослужить довгі роки! Тим більше, що Іван Едуардович кожного дня особисто перевіряє якість виконання робіт.
Трудові досягнення Івана Едуардовича Марона в усіх епохах нашої історії були оцінені на різних рівнях. Його нагороджено орденами "Знак Пошани", "Трудового Червоного прапору", "Жовтневої революції", орденами Президента "За заслуги ІІІ ступеня", "За заслуги ІІ ступеня", медаллю "Лідер ХХІ століття", срібною медаллю "Честь, Слава, Труд", "За доблесну працю", медаллю "Святий Князь Володимир". Як видатна постать занесений до "Золотої книги української еліти" та "500 впливових особистостей України".
"Я щаслива людина, — говорить Заслужений енергетик СРСР, Заслужений будівельник України Іван Едуардович Марон, — адже мені вдалося жити в різні часи, стати свідком визначних подій. І весь цей час я займався улюбленою справою — розбудовував наше селище, наше місто, рідну Україну. Разом з тим мені вдалося збудувати чудову дружню сім’ю, яка тішить моє серце і зігріває душу.
Кожен з прожитих мною років — це знання і досвід, які допомагають мені в улюбленій справі. Знання і досвід, які я маю можливість і щастя передати новому, амбітному і енергійному поколінню будівельників, енергетиків, промисловців, працюючи разом з ними пліч-о-пліч".
Кожен з прожитих мною років — це знання і досвід, які допомагають мені в улюбленій справі. Знання і досвід, які я маю можливість і щастя передати новому, амбітному і енергійному поколінню будівельників, енергетиків, промисловців, працюючи разом з ними пліч-о-пліч".
Працівники об’єднання, земляки цінують Івана Едуардовича за надійність, доброзичливість, вміння спілкуватися з людьми, ініціативність та відповідальність. Заводчани називають генерального директора поміж собою "батьком", адже мабуть не існує на світі такої проблеми, в якій би не зміг допомогти Іван Марон. Як справжній батько, глава великої родини, Іван Едуардович Марон всією душею вболіває за своє об’єднання, за свій колектив, за свою сім’ю.
Колектив ТДВ "Об’єднання "Дніпроенергобудпром" щиро вітає свого улюбленого керівника Марона Івана Едуардовича з Днем Енергетика України, бажає йому міцного здоров’я, молодечого запалу, невичерпної енергії та творчого натхнення.
Ми переконані, що під Вашим мудрим керівництвом наше об’єднання досягне нових вершин промислового виробництва, матиме надійних українських та закордонних партнерів.
Пишаємося, що маємо можливість працювати разом з такою видатною людиною.
Зі святом Вас!
За дорученням колективу ОДЕБП,
заступник генерального директора,
директор головного заводу Михайло Бур’янський
