Лідія Іванівна Філоненко 9 вересня відзначила свій піввіковий ювілей. І чим не привід розповісти про хорошу людину?.. Вже майже 27 років як вона безперервно працює на Головному заводі. І працює звичайною прибиральницею – як виробничих приміщень, так і адміністративної будівлі ТДВ "Об’єднання "Дніпроенергобудпром".

… І навіть у компанії своєї колеги пані Лідію не відразу вдалося розговорити. Тож, за неї розпочали Валентина Володимирівна і Олена Василівна, називаючи її і ангелом, і золотою людиною, і добросовісною працівницею…

– Скажіть, – звернувся кореспондент до пані Олени, – а якби вам сказали, що завтра замість Лідії Іванівни з вами буде працювати… робот. Він і всю роботу за вас двох виконувати буде, і зарплата вашої напарниці буде вам виплачуватись. Погодитесь?

– Та, ви що! – не роздумуючи відповіла Олена Василівна. – Жоден робот не замінить живу людину. А тим більше мою Лідочку. Ми вже з нею п'ятнадцять років працюємо в парі. І за ці всі роки – жодних щонайменших образ одна на одну у нас не було.

Добрі слова розчулили Лідію Іванівну до сліз. Це – сльози радості, сказала вона, пригадавши чи не найсуттєвішу причину цих сліз… У 2013 році спіткала її тяжка хвороба. Настільки тяжка, що її життя залежало від складної хірургічної операції у Києві. Увесь колектив Головного заводу сприйняв це як щось особисте: і гроші "усім миром" збирали, і ледь не щодня дзвонили їй, підбадьорюючи і підтримуючи. І так – довгих… п’ять місяців.



…Відзначати свої 50 років (розмовляли ми напередодні) ювілярка буде у родинному колі, яке складається з чоловіка Віктора, який, до речі, теж працює в "Об’єднанні" слюсарем-ремонтником 4-го цеху Головного заводу, і вже дорослого сина Анатолія.



Також, користуючись нагодою, Валентина Володимирівна від себе особисто, від керівництва і колективу Головного заводу через газету вітає Лідію Іванівну Філоненко з її першим піввіковим ювілеєм, бажає міцного здоров’я, родинного затишку і благополуччя!