Народився наш земляк 3 жовтня 1888 року. Навчався у Мінській гімназії. 1914 року, по завершенні навчання, був мобілізований до російської армії. Під час Першої світової війни воював у складі 111 піхотного Донського та 694 піхотного Пінського полків. Останнє звання в російській армії — штабс-капітан.

З 11 червня 1918 року – старшина 4 пішого Холмського полку армії Української Держави, згодом – старшина 3 Берестейського полку армії Української Держави. 3 січня 1919 року Денис Васильович закінчив Інструкторську школу старшин. З 17 січня 1919 р. наш земляк – старшина Звягільського пішого полку Дієвої армії УНР, з 18 лютого 1919 р. – старшина Берестейського полку Дієвої армії УНР, з 17 січня 1919 р. – старшина 1 пішого збірного Північного загону Дієвої армії УНР. У складі пішого збірного Північного загону він брав участь у Першому Зимовому поході. 18 лютого 1920 року Д.В. Кришталів був призначений начальником господарської частини штабу Дієвої армії УНР. Станом на 28 лютого 1922 року– призначений до штабу 5 Херсонської дивізії Армії УНР.

Помер Денис Васильович 1925 року. Похований на українському військовому цвинтарі у Щепіорно (село Каліського повіту Великопольського воєводства Польщі). Цвинтар був заснований німцями 1914 року. В 1921-1925 роках у Щепіорно був табір інтернованих вояків Армії УНР. Тут діяла православна церква, освітні курси, видавались друком десятки періодичних видань українською мовою. Тут же вмирали від ран та хвороб воїни, для яких Польща стала "союзною тюрмою". Надгробок Дениса Васильовича не знайдений. Невдовзі після Другої світової війни за наказом радянської влади було зруйновано більшість поховань воїнів Армії УНР на території Польщі, щоб знищити навіть пам'ять про тих, хто зброєю виборював незалежність України на початку ХХ століття.




Учитель історії ЗШ І-ІІІ ст.№2 Смірнова Галина Рафілівна