У природному рослинному покриві вздовж берегів є лісові насадження, що характеризуються різноманітністю порід. Восени наступає грибна пора. У лісах багато різних видів грибів: білі, маслюки, лисички, опеньки тощо, до того ж ліс є ще й мисливськими угіддями, де водяться козулі,дикі кабани, сірі зайці, лисиці, куниці.
У водоймах водиться риба: лящ, короп, сом, товстолобик, карась та ін. Досить багатий видовий склад комах, серед яких зустрічаються види, занесені до Червоної книги України: жук-олень, махаон і мнемозина та регіональні рідкісні види: турун лісовий, красотіл золотоямчастий.
У селі дуже гостро постає питання руйнації берегів. Інфраструктуру села складають: сільський клуб, бібліотека та медичний пункт. На території села та поблизу є скупчення дачних будиночків та кілька баз відпочинку.
Послуги зв’язку в селі надає Центр електрозв’язку №2 Кіровоградської філії ВАТ "Укртелеком" та Світловодський вузол поштового зв’язку Кіровоградської дирекції УДППЗ "Укрпошта".
Розгалужена мережа вуличного освітлення. Об’єкти благоустрою утримуються за рахунок бюджету ОТГ.
У селі живе незначна кількість людей, але воно багате на творчих майстрів, що працюють у різних жанрах: майстриня з лозоплетіння – Чаусова Ганна Прокопівна; вишивання бісером, хрестиком, канзаші, декупаж – з цього виду мистецтв працюють – Світлана та Діана Костики; Юлія, Марина, Валентина Стеценки; Стефанія Березовська, Лідія Шликова, Раїса Бондаренко; учні 2-4 класів – Катерина, Іван, Аліна, Аня Стеценки; вражають своєю красою художні роботи Миколи Стеценка, який завідує сільським клубом.
"Неймовірні села України" – ось таку назву мав конкурс, що проходив в Україні в 2016 році, учасником, якого було і наше село. Дуже приємно, що Нагірне увійшло в 10 кращих.
Валентина Стеценко,
сільський бібліотекар
