Забігаючи наперед, варто наголосити, що все набагато прозаїчніше. Подробиці нам розкрила завідуюча Дитячим відділення Світловодської ЦРЛ Ірина Бахмач (на фото), до якої ми звернулися за коментарями, розпочавши з дещо провокаційного запитання:



Ні, відповіла пані Ірина, так гостро питання не стоїть. Хоча, дійсно, за останній тиждень пожильців у палатах її відділення помітно додалося. Але це не пов’язано з якимсь небезпечним вірусом чи збудником. Весна і травень, зокрема, виявився доволі вередливим щодо перепаду добових перепадів температур. І батьки часто-густо не можуть второпати, як правильно одягати дітей: зранку прохолодно – одягли відповідно, а в обід вже температурний стовпчик "підстрибує" до літніх позначок. Дітки перегріваються, пітніють. А надвечір знову - прохолода. Тому це й дало поштовх для поширення простуд, які зазвичай, вражають дихальні шляхи – бронхи та легені.



А от 90 відсотків пацієнтів саме з простудними захворюваннями, – це діти, батьки яких не особливо квапились зі стаціонаром, обмежуючись викликом педіатра додому або візитом на прийом до дитячої поліклініки, а то й, просто, лікували своїх чад самостійно. Бувають також випадки, коли батьки не брали до уваги настійливі поради дільничних педіатрів "лягати" таки на стаціонар.

– Дорогоцінний час втрачається. Адже дільничний педіатр призначає наступний прийом через три-п’ять днів. А за цей час цілком ймовірно, що на тлі, на перший погляд, звичайної застуди розвиваються й інші бактеріальні інфекції – гострі бронхіти, бронхопневмонії тощо, лікування яких набагато складніше і дорожче. Інша річ – стаціонар, де наші пацієнти перебувають під цілодобовим наглядом, коли можна оперативно призначити нові ліки і процедури, або відмити щось із призначених раніше.

– Напевне, багатьох батьків відлякує лікування у стаціонарі – їм же там треба самим перебувати разом із дітками, забувши про роботу. А ще й через фінансові причини…

– Так, доводиться констатувати, що фінансовий фактор тут грає свою, негативну, роль. Адже дійсно, через причини, незалежні від бажання медиків, у нас є лише, я б назвала, критичний мінімум медикаментів, який здатен лише зупинити розвиток хвороби. На жаль.

…Отже, поспілкувавшись з Іриною Бахмач, маємо приємну нагоду посоромити панікерів – ні про які небезпечні загадкові хвороби й епідемії не йдеться. Це звичайний сезонний спалах простудних захворювань, який ускладнився нестійкою погодою цьогорічної весни і певною мірою зволіканням батьків (причини описані вище) щодо серйозного лікування своїх чад від цих застуд, що, на жаль, призводить до більш важких ускладнень. А відтак – стара, як світ, порада: бути пильним до щонайменших симптомів (кашель, нежить, підвищена температура) і звертатися до лікаря, чиї настанови треба обов’язково виконувати.