Тридцять один рік, як один день, – Маліновський
Від 26 квітня 1986 року Прип’ять і Чорнобиль згадувалися у світових новинних стрічках почастіше якихось ньо-йорків та берлінів. І завдяки цьому, якби по-блюзнірські це не звучало, світ, чи не вперше дізнався про те, що є у ньому (світові) якась Україна…
^ Реклама ^З тієї пори на пост-совєтському просторі збираються цього дня люди пом’янути дату цього апокаліпсису, що не справдився. Бо ж вибух 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС прирівнюють, за своєю потужністю, до трьох сотень авіабомб, що впали японську Хіросіму.
От і 26 квітня у Світловодську, за мистецької підтримки міського Палацу культури, на меморіалі Героїв-чорнобильців на Приморській було проведено традиційний мітинг-реквієм за участю самих "чорнобильців", міської та районної влад, громадськості.
Звернувшись з промовою до зібрання, міський голова Валентин Козярчук схилив голову у пам’ять звитяги ліквідаторів, які, по-суті, врятували світ від загибелі, та відзначив Грамотами та матеріальними заохоченнями як самих "чорнобильців", так і їхніх вдів та їхніх дітей.
У цьому перелікові, на увагу заслуговує Іван Марон – у той час, як і наразі, гендиректор "Дніпроенергбудпрому". Він, приймаючи Грамоту з рук Козярчука, пригадав ті часи, коли очолюване ним Об’єднання вдень і вночі виготовляло залізобетонні блоки, які стали згодом отим саркофагом, який мінімізував смертельні радіоактивні викиди конаючого реактора. Також до присутніх звернулися Анатолій Кучугурний, беззмінний голова "Всеукраїнського об’єднання ветеранів Чорнобиля" в Кіровоградській області, депутат міськради та голова ГО "Союз-Чорнобиль" Іван Маліновський. Останній, у своїй промові, віддаючи данину пам’яті ліквідаторів, "крилато" висловився:
"Тридцять один рік минув, наче один день".
Також пан Іван пригадав ледь не всіх очільників міста: нелегко давалася співпраця із ними – подеколи доводилося із ними "воювати", відстоюючи права "чорнобильців". В цьому зв’язку, він віддав належне Геннадієві Френкелю (очолював міську владу протягом 2006-9-х років) – за те, що він відстояв розподіл квартири за "чорнобильцем" попри те, що на це житло претендувала якась "шишка" з прокуратури. З нинішнім міським очільником Маліновський, поки що, у "чорнобильських" справах не стикався. Але він висловив сподівання, що козярчуківська принциповість не поступиться френкелевській…
А на останок світловодчанка Зінаїда Білявська, мати якої жила у тих – чорнобильських – місцях прочитала власного вірша. Зворушливого до сліз вірша.
От і 26 квітня у Світловодську, за мистецької підтримки міського Палацу культури, на меморіалі Героїв-чорнобильців на Приморській було проведено традиційний мітинг-реквієм за участю самих "чорнобильців", міської та районної влад, громадськості.
Звернувшись з промовою до зібрання, міський голова Валентин Козярчук схилив голову у пам’ять звитяги ліквідаторів, які, по-суті, врятували світ від загибелі, та відзначив Грамотами та матеріальними заохоченнями як самих "чорнобильців", так і їхніх вдів та їхніх дітей.
У цьому перелікові, на увагу заслуговує Іван Марон – у той час, як і наразі, гендиректор "Дніпроенергбудпрому". Він, приймаючи Грамоту з рук Козярчука, пригадав ті часи, коли очолюване ним Об’єднання вдень і вночі виготовляло залізобетонні блоки, які стали згодом отим саркофагом, який мінімізував смертельні радіоактивні викиди конаючого реактора. Також до присутніх звернулися Анатолій Кучугурний, беззмінний голова "Всеукраїнського об’єднання ветеранів Чорнобиля" в Кіровоградській області, депутат міськради та голова ГО "Союз-Чорнобиль" Іван Маліновський. Останній, у своїй промові, віддаючи данину пам’яті ліквідаторів, "крилато" висловився:
"Тридцять один рік минув, наче один день".
Також пан Іван пригадав ледь не всіх очільників міста: нелегко давалася співпраця із ними – подеколи доводилося із ними "воювати", відстоюючи права "чорнобильців". В цьому зв’язку, він віддав належне Геннадієві Френкелю (очолював міську владу протягом 2006-9-х років) – за те, що він відстояв розподіл квартири за "чорнобильцем" попри те, що на це житло претендувала якась "шишка" з прокуратури. З нинішнім міським очільником Маліновський, поки що, у "чорнобильських" справах не стикався. Але він висловив сподівання, що козярчуківська принциповість не поступиться френкелевській…
А на останок світловодчанка Зінаїда Білявська, мати якої жила у тих – чорнобильських – місцях прочитала власного вірша. Зворушливого до сліз вірша.
Віталій Асауленко
Фото: Ігор Котляров
^ Реклама ^
^ Реклама ^
