Майже 2000 років тому, прийнявши мученицьку смерть за людські гріхи та воскреснувши на третій день по волі Господа, Ісус став для всього людства знаменням можливості увійти в Царство Боже після завершення свого земного життя.

Святкування Великодня — найбільша і радісна подія як католиків, так і православних. Причому, цьогоріч один з тих рідкісних випадків, коли Великдень у православних і католицьких християн збігається у часі й святкується в один день.

Святкове Пасхальне богослужіння традиційно розпочинається у ніч з суботи на неділю і триває до 3-4 години ранку, після чого відбувається освячення головних символів Великодня — крашанок та пасок. І, традиційно, з освяченими великодніми кошиками щасливі учасники свята направляються додому, аби у родинному колі розговітися після 40-денного Великого Посту.

Цей український звичай Великоднього сніданку символізує собою багатство Небесного столу в Домі Отця. Зазвичай, на початку частування найстарший член родини ділиться свяченим яйцем — символом нового життя у Христі — з усіма присутніми за столом.

А чи знаєте ви, що звичай обмінюватися крашанками зі словами "Христос Воскрес!" і чути у відповідь "Воістину Воскрес!" бере свій початок ще за часів правління імператора Тиверія? Саме цьому правителю послідовниця Христа Марія Магдалина принесла в дар червоні крашанки — символ знамення радості перемоги Христа над смертю та очищення нас Його пречистою кров’ю, і повідала імператору Євангельську історію життя, смерті і Воскресіння Спасителя.
В Україні до Великодня традиційно яйця не лише фарбували, але й розписували оригінальними орнаментами, створюючи неповторні писанки, причому, у кожній області країни існував свій, унікальний і неповторний малюнок, колір та кожний символ якого мав своє значення і зміст.

Редакція газети "Вісник Кіровоградщини" щиро вітає усіх читачів з Великоднем і зичить світлих і приємних свят!