Якщо цю, з дозволу сказати, схему застосувати до власівського громадського активіста Михайла Берчука, то до "звички" йому лиш один крок — вже двічі за останні півроку він ставав жертвою жорстоких побиттів. Причому останній у поліцейському зведенні був так і кваліфікований — замах на вбивство…

Для більшого розуміння — хто ж такий Михайло Берчук. Йому 34 роки, має інвалідність, яка, тим не менш, не стала йому на заваді займатися метанням спису — він призер паралімпіських змагань. Але у рідній Власівці він відомий більше, як активний громадський діяч. Основним "коньком" його діяльності є боротьба за чисте довкілля у селищі. Саме ця боротьба, на його переконання, стала причиною його першого побиття у центрі Власівки 10 жовтня 2016 року. За кілька днів до цього, говорить Михайло, він разом із кількома іншими активістами перекрили одну з тамтешніх доріг, яку облюбували багатотонні фури. А вже за кілька днів потому — 10 жовтня — на Берчука біля тамтешньої школи нападають двоє невідомих, які, розпорошив йому в обличчя сльозогінний газ, почали гамселити його руками й ногами. Та наш герой знайшов у собі сили підвестися і навіть погнався за покидьками… Так Михайло Берчук перший раз потрапив до Світловодської ЦРЛ із численними забиттями та струсом мозку. За три тижні, каже він, що перебував на лікуванні, поліція так і не спромоглася опитати чисельних свідків тієї пригоди.

Другий напад але ще більш жорстокіший (били бітами) стався також серед білого дня і, знов таки, у центрі Власівки (біля супермаркету "Мркетопт") 14 березня вже цього року… Тут наш герой взагалі не знає на кого "кивати", адже з лютого він очолив тамтешнє комунальне підприємство "Благоустрій", на яке покладено обслуговування тамтешнього ринку…

— Дивно, як вас такого баламута призначили начальником?

— Ну, по-перше, я шукав роботу…

— Даруйте, роботу у нашому депресійному регіоні шукає ледь не кожен другий. А тут — така знахідка!

— Не беруся стверджувати, але підозрюю, що мені було кинуто відкупну "кістку" — аби я заспокоївся.

…Дійсно, продовжив Михайло, вникаючи до тонкощів нової посади, він з безпристрасної боротьби за екологію зосередився на "Благоустрої", який з персоналом у три працівники був, як-то кажуть, на межі — його ринкові збори ледь дотягували до шести тисяч гривень на місяць. Що змушувало його регулярно звертатися до селищної влади з пропозицією розглянути можливість або дотування цього КП із селищного бюджету, або давати замовлення на виконання інших (платних) комунальних робіт, як то — прибирання чого-небудь де-небудь, покіс трави тощо. Як тут 14 березня, близько 14 години на нього з-за спини напали двоє, яких неподалік очікувала автівка… Били вже бітами. Та так, що нашого героя від смерті довелося рятувати ескулапам обласної лікарні у Кропивницькому, витягаючи з мізків скалки черепа — відкрита черепно-мозкова травма.

І тут, каже Берчук, слідство не просунулось ані на йоту, хоча камери спостереження магазину поряд зафіксували отой інцидент, а інші камери — на греблі КремГЕСу — автівку нападників та її номери.

— Пане Михайле, те, що ви влаштовуєте перекриття доріг або вимагаєте дотування свого КП, погодьтеся, не є підставою для вашої ліквідації. Ви вже даруйте, але для цього (ліквідації) потрібні набагато вагоміші підставі — тут або ви налякали когось якимсь реальним викриттям на підставі задокументованих фактів, або ж тут щось особисте…

Відповідаючи на таке "провокаційне" припущення, Берчук розповів про загрозливу ситуацію з поширенням онкологічних захворювань на Власівці, що, між іншим, підтвердила комісія з питань екології при Кіровоградській ОДА, яка двічі приїздила на Власівку, реагуючи на його звернення — вона зафіксувала забруднення небезпечними речовинами 250 квадратних метрів власівської землі.



…Щодо подальших планів, Михайло говорить, що у світлі того, що з ним сталося, він побоюється за свою родину. Хоча, зізнається він, йому складно визначитись однозначно, від кого конкретно надходять йому подібні "попередження". Тому він наполягатиме, щоб слідство по його справі не було "спущене на гальмах". Адже він переконаний: виконавців знайти буде не складно. Якщо, звісно, їх ще не "прибрали" — щоб вони не вивели на замовника.

А поки він, перенісши дві операції, готуючись до третьої, користуючись нагодою, щиро дякує добродіїв — за допомогу і підтримку, у тому числі, матеріальну: колектив світловодської Екстреної допомоги; Володимира Павловича (Горішні Плавні); Світлану Пономаренко; Володимира Миленка; батьків дітей-вихованців ДНЗ №6 "Зірочка"; Олену Чепурну; Наталю М’яку; Тетяну і Богдана Дроздових; Юрія Смірнова; Віктора Короля; Миколу Швеця; Дмитра Дулова; Ніну Громову; Олександра Форостяного; Олександра Бута; Валерія Лакумовича (Кременчук); Оксану Холод; В. Лисого; Олену Коломієць; Володимира Скальського; Сергія Солдатова; Дарію Місценко; Ларису Приходько; Ігоря Лавро; Людмилу Волошину (Вознесенськ); Людмилу Товстенко (Кропивницький); Олену Степурну; Олександра Берчука; Галину Борисенко (Миколаїв); побратимів ВО "Свобода"; Івана та Валентину Омелян; Людмилу Лободенко; Олену Максимову.