Як ми вже повідомляли (і в чому можна переконатися, переглядаючи відео-трансляцію), окрім тих перших п’яти годин 34 сесії міськради 21 березня, які пройшли під знаком боротьби учасників українського-московітського протистояння на сході України за свої громадянські права (законні такі методи чи, ні – нехай визначаються правники)… Але ж окрім них, АТОвців, дай їм, Боже, здоров’я, сесійний порядок денний налічував купу питань, пов’язаних із забезпеченням належної життєдіяльності міста. І на окремих з них спробуємо й зосередитись.

Тож, коли пішли хлопці у камуфляжах, добившись включення до складу членів міськвиконкому двох своїх побратимів ("обліко морале ще двох кандидатів, обранці пообіцяли розглянути на наступній черговій сесії), перебіг засідання увійшов у звичне регламентне русло. Хоча, таки варто розпочати із звіту начальника світловодської поліції Андрія Гулого, який на вимогу "свободівців" звітував про те, як просувається слідство з розслідування жорстокого побиття 14 березня на Власівці тамтешнього активіста Михайла Берчука… Нічого такого пан Андрій не доповів – ведеться слідство, яке, звісно, має свої таємниці. Як тут ще й з сорок АТОвців до зали ступили – до значної несподіванки як доповідача, так і більшості присутніх. Тож уся увага з полісмена переключилася на неочікуваних візитерів.

… А от коли вони пішли, було підтримано кілька звернень, серед яких, зокрема – до столичних властей, яке озвучив "самопомічнянець" Олександр Ода, щодо заборони будь-якої торгівлі тимчасово з окупованими територіями України (так зване ОРДЛО). Натомість пропозиція щодо утворення комісія з перевірки фінансово-господарської діяльності КП "Комбінат комунальних послуг" – її вніс "свободівець" Олександр Попічко – підтримана не була.

Гаряча дискусія розгорілася довкола пропозиції "радикалки" Валентини Онищенко розірвати договір з однією підприємницею у Табурищі, яка рекламуючи свої послуги (похоронні), начіпляла на свою хатинку-офіс зразки своєї продукції, від чого тамтешні мешканці впадають у депресію і сум, коли бачать поряд із своїм житлом вінки, пам’ятники та інші скорботні аксесуари… А що робити, заперечила присутня підприємниця тієї невеселої крамниці. Так, дійсно, у її договорі вказано: реалізація промислових і продуктових товарів. Але така реалізація завдавала їй лиш збиток – куди вигідніше торгувати похоронним крамом: попит, як-то кажуть, формує пропозицію… Врешті обранці пристали на пропозицію "опоблоківця" Марка Сіромахи відправити це питання на доопрацювання: вивчити його на комісіях і вже наступної сесії вирішити, що робити з отим "кладбіщем" посеред житла ще живих людей.

А ще "свободівці" не полишають спроб добитися звітування перед депутатським корпусом міського голови Валентина Козярчука. І все-то начебто у деталях для націоналістів складувалося сприятливо, а коли дійшли до прийняття рішення "в цілому", воно (рішення) не набрало більшості голосів. Олександр Молчанов, який вносив сей проект, чи-то засумнівався у електронній "машинці" для голосування, чи-то бажаючи довідатись про ворогів, що не голосували як хотілося "Свободі", зажадав переглянути на табло прізвища міськдепів.

Інший проект рішення, який зачитав все той же пан Олександр, стосувався скасування виконкомівського рішення від 17 лютого про тариф на пасажирські перевезення по місту у розмірі 4,5 грн.… Помилуйте, мовив градоначальник, процедура зміни тарифу пройшла відповідну "регуляторку" і протягом місяця не надійшло до "білого дому" жодних заперечень. А тепер, коли отой переполох почав вщухати, ви знову вносите сум’яття і для населення, і для перевізників. Через що є цілком реальний ризик остаточного "згортання" перевізників. А це – повний колапс всієї системи пасажироперевезень у місті. А в силу того, що перевізники з інших міст не стоять зранку до вечора у черзі у жагучому бажанні заробити шалені гроші на перевезенні злиденних світловодських пасажирів, то так воно і буде… Врешті і цей "свободівський" проект не знайшов розуміння серед обранців.

У розділі "Депутатські запити", серед інших, "партпенсіонер" Анатолій Кучугурний запитав у Козярчука: чи, правда, що він має намір закрити 9-у школу? Цим неабияк стурбовані батьки тамтешніх учнів… Закривати-відкривати школи – я не маю повноважень, відповів пан Валентин і, щоби було зрозуміліше, звідки цей "дим", розповів: дійсно, до нього приходили представники Батьківського комітету цієї школи, розповісти про дірявий її дах. Вирішать обранці виділити на його ремонт кошти і, якщо вони знають, де їх узяти на це, питань немає – буде вам новий дах. Але з іншого боку градоначальник запропонував замислитися стурбованим батькам щодо раціональності утримання бетонної коробки школи, розрахованої на 740 учнів (зараз там навчаються 170)… Чи не краще ваших школярів возити автобусами до інших найближчих шкіл з кращою матеріально-технічною базою, або, принаймні, відсікти половину площі тієї школи – аби заощадити, хоча б, на опаленні? Ані з першим, ані з другим батьки не погодились, що за словами голови, позбавлено логіки, навівши одну із своїх останнім часом повторюваних "притч" про сім’ю скромних статків перед якою постала дилема, на що витратити свої "куці" гроші: на черевики для своїх дітей, чи на… скрипку?

Нічого доброго не принесли й питання фінансового блоку… Як відомо, мовила начальниця фінуправління Наталя Яременко, держава "навісила" на міські бюджети фінансування левової частки того, що раніше забезпечувалося з бюджету державного. Через що у міському бюджеті не вистачає на всі ці витрати 26 мільйонів гривень. Що вже позначилось клопотанням управління освіти зняти кошти, заплановані на виплату зарплат освітянам у грудні і заплатити цими грішми їм березневу зарплату.

А коли на трибуну заступив заступник міського голови з питань ЖКГ Дмитро Дмитришин з "порядком розподілу орендної плати за оренду комунального майна та напрямки її використання у 2017 році", його буквально зігнала з трибуни полум’яна "свободівка" Тетяна Веремієнко, назвавши оцей розподіл такими собі схемами і зажадала почути прізвище автора подання цього "порядку", тобто, того, хто, за її погрозливими словами, нестиме відповідальність… З’ясування тривало майже годину і наскільки стало зрозуміло з тієї балаканини, схемами пані Тетяна вважає порядок, коли 30% коштів, отриманих за оренду комунального майна, надходить на рахунки балансоутримувачів, а 70% – до міського бюджету. А треба – щоб всі 100% надходили до міського бюджету! Вмолився навіть юрист КП "Житлосервіс-2012": такий розподіл комунальникам дозволяє мати які-не-які додаткові кошти і мати зацікавленість до залучення більшого числа орендарів – щоб приміщення не простоювали даремно. Врешті отой "порядок" міськдепи не підтримали. Як не підтримали і внесення змін до Програми благоустрою Світловодська на 2016-17 роки – у "Свободи" і тут знайшлися свої контраргументи. А її голос на тлі малочисельності обранців, присутніх на сесії тієї вечірньої пори, набув вирішального значення.

У блоці питань управління економіки, своє слово вставила "самопомічнянка" Ірина Гайчук. Вона нагадала колегам своє звернення до них минулої сесії від дрібних і середніх підприємців, які благають у міськради зменшити їм ставку єдиного податкового, бо "прес" у 20% ставить їх на межу виживання – треба її знизити уполовину – як це вже зробили у кількох містах України. Та світловодські обранці вирішили не наслідувати приклад цих кількох міст, вірогідно, зваживши на репліку фінансистки Яременко… Ось дивіться, сказала вона, нам доводиться регулярно звертатися до Мінфіну у клопотанні виділення якихось додаткових коштів. Але там, перед тим, як приймати рішення, вивчають, які у нас ставки, податки та інші збори. І коли вони бачать, що територія вичерпала всі свої внутрішні ресурси – лиш тоді можна розраховувати фінансову підтримку з держбюджету. І яке ж вони рішення винесуть, коли побачать, що всі ці ставки у нас є найнижчими в Україні та ще і єдиний податок знизили уполовину?..

Після чого перебіг сесії перейшов до вирішення/не вирішення архітектурно-земельних питань і коли ніч остаточно насунула на Світловодськ, а у залі залишилась міськдепівська критична маса, головуючий оголосив перерву до 10-ї ранку наступного дня, 22 березня.

Але у середу продовжувати сесію з’явилось лиш з десяток "некворумних" обранців. І тоді пан Валентин оголосив продовження того, що було 21 березня, на 10-ї ранку вже 23 березня. Але і 23 березня виявилось точнісінько таким, як 22 березня. І градоначальник вирішив зробити перерву ще довшою – до 15-ї години вівторка, 28 березня.